Провадження № 2/742/216/22
Єдиний унікальний № 742/4170/21
22 червня 2022 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі - Богуш Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Халдай Дмитро Ігорович, до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди транспортного засобу без екіпажу №13, який був укладений між сторонами 24.03.2014 року, дійсним, а також просила стягнути з відповідача борг у сумі 154000,00 грн, інфляційні збитки у розмірі 15115,00 грн, 3% річних у сумі 6403,88 грн та понесені судові витрати по справі.
Позов мотивований тим, що 24.03.2014 року між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди транспортного засобу без екіпажу №13. Предметом зазначеного договору є автомобіль марки Opel Vivaro AOPP8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_1 на підставі довіреності. Після укладення договору та отримання об'єкта оренди ОСОБА_2 спочатку належним чином виконував свої обов'язки щодо сплати орендної плати, але з березня 2019 року припинив її сплачувати, в результаті чого утворився борг. 16.08.2020 року відповідач написав розписку, відповідно до якої борг станом на серпень 2020 року склав 84000,00 грн. Станом на день подання позовної заяви загальний борг за оренду транспортного засобу вже становить 154000,00 грн. Крім цього, на думку позивачки, в результаті прострочення виплати боргу, у неї виникли інфляційні збитки на загальну суму 15115,00 грн, а також виникло право на стягнення 3% річних на суму 6403,88 грн.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, проте останній завчасно подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглянути справу за відсутності сторони позивачки (а.п.31).
Відповідач у судове засідання не з'явився також з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином (а.п.24,30,35), але не надав заперечень щодо суті позову і не повідомив про поважність причини неявки в судове засідання. У зв'язку з цим суд, керуючись ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , власником автомобіля марки Opel Vivaro AOPP8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 (а.п.7).
На підставі довіреності від 27.04.2013 року ОСОБА_1 уповноважено розпоряджатися автомобілем марки Opel Vivaro AOPP8, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.8).
Згідно з копією договору оренди №13 транспортного засобу без екіпажу від 24.03.2014 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 в оренду автомобіль марки Opel Vivaro AOPP8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, строком до 24.09.2014 року (а.п.9-11), але зазначений договір оренди транспортного засобу нотаріально посвідчений не був.
З копії розписки від 24.03.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язався експлуатувати автомобіль відповідно до умов договору та повернути в належному стані (а.п.12).
Відповідно до копії розписки від 16.08.2020 року ОСОБА_2 зобов'язався 17.08.2020 року повернути власнику автомобіль марки Opel Vivaro AOPP8, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та борг за користування ним з вересня 2019 по серпень 2020 року в сумі 84000,00 грн (а.п.13).
Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин .
Відповідно до вимог ст.759 ЦК України, яка є нормою, що регулює загальні положення про найм, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Так, згідно зі ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
При цьому, згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Для визнання такого договору дійсним обов'язковою умовою, як і для будь-якого іншого договору, є відповідність його змісту ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203, ч.3 ст.209 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17.
Так, при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч.2 ст. 220 ЦК України.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначила про те, що хоч і не у нотаріуса через небажання відповідача, але між сторонами все-таки був укладений договір оренди транспортного засобу, оскільки частково виконані його умови, відповідно до яких відповідач отримав від позивачки транспортний засіб та здійснював на її користь оплату за користування ним, але згодом припинив вносити орендну плату, в результаті чого утворився борг.
Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію, але під час розгляду даної справи судом не було встановлено факту ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу.
Отже, аналізуючи у сукупності наведені вище норми права та встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що договір оренди транспортного засобу за участю фізичної особи має бути нотаріально посвідчений, але цього сторонами зроблено не було, а в судовому порядку жодними належними та допустимими доказами позивачкою не доведено ні факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення нині спірного правочину, ані факту втрати можливості з будь-яких причин це зробити, що є обов'язковими умовами для визнання правочину дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України, у зв'язку з чим у задоволенні цього позову слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України при відмові в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі наведеного та ст.203, 209, 220, 626, 628, 638, 759, 799 ЦК України, керуючись ст.2, 10, 12, 13, 15, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання договору дійсним та про стягнення боргу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22.06.2022 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Анна КОРОТКА