29 червня 2022 року Справа № 160/7455/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
25.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 року форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розмір зобов'язання з орендної плати, зазначений у спірному ППР складає 10% нормативної оцінки орендованої земельної ділянки за договором від 14.03.2012 року. Проте, згідно рішенню сорок п'ятої сесії Горьківської сільської ради від 26.12.2019 року орендна плата за цим договором зменшена з 10% до 3% відсотків на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Зазначені зміни умов договору оформлено Додатковою угодою №1 від 26.12.2019 року. Згідно ст. 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зміна розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації. Всі ці документи надавались ГУ ДПС у Дніпропетровській області в порядку, передбаченому чинним законодавством. Крім того, у попередні роки аналогічними рішеннями Горьківської сільської ради від 14.12.2018 та від 18.12.2017 також було зменшена орендна плата за вказаним договором до 3% та ГУ ДПС у Дніпропетровській області виносила податкові повідомлення-рішення саме на суму у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема, № Ф 435392-5340-0417 від 30.10.2019 на суму 17375,99 грн. Позивач також стверджує, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 року форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік взагалі не отримував засобами поштового зв'язку.
21.06.2022 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив, що між Горьківською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3443 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221482000:03:002:0030. Державна реєстрація договору оренди землі від 13.05.2015 року за № 104755829. Договір укладено на сорок дев'ять років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 2493342,06 грн. Орендна плата на час укладення договору була 10% від НГО = 24934,21 грн. На 18 сесії 6 скликання Горьківська сільська рада прийняла рішення від 28.12.2012 «Про затвердження технічної документації з корегування нормативної грошової оцінки земель села Нове», з урахуванням індексації НГО земельної ділянки становить 336,45 грн. за 1 кв. м. На 45 сесії 7 скликання Горьківська сільська рада на підставі заяви громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняла рішення від 26.12.2019 року «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки до пункту 9 «Орендна плата» зменшити орендну плату з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Сторонами до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року укладено додаткову угоду № 1 від 26.12.2019 року про зменшення орендної плати за землю з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Додаткову угоду не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому відповідач не має законних підстав для її врахування при визначенні розміру орендної плати позивачу. Розрахунок суми податкового зобов'язання з орендної плати відповідно до ППР форми «Ф» від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417: (НГО земельної ділянки х % ставку визначену договором оренди земельної ділянки) За 2020 рік: 579199,56 грн. х 10% = 57919,96 грн., де: 579199,56грн. = 1721,5 кв. м (1/2 земельної ділянки площею 0,3443 га, що належить позивачу) х 336,45 грн. (НГО 1 кв. м земельної ділянки); 10% - ставка орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012. Згідно п.288.1 ст.288 ПКУ, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Відповідно до статті 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗКУ, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗКУ). Частиною 1 ст. 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІV. Відповідно до ст. 14 Закону № 161-ХІV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 цього Закону). Згідно зі ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За змістом статей 18, 20 Закону № 161-XIV договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений та набирає чинності після такої реєстрації. Відповідно до ст. 640 ЦК договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Відповідно до частини 3 ст. 653 ЦК у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК). Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Оскільки, додаткова угода від № 1 від 26.12.2019 року не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отже є такою, що не набрала чинності та не несе жодних наслідків для сторін, тому не може бути врахована для визначення розміру орендної плати позивачу. На підставі п.288.2 та п.288.3 ст.288 ПК України, ОСОБА_1 , як орендарю вищезазначеної земельної ділянки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417 за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік на суму 57919,96 грн. Відповідно до вимог п.58.3 ст.58 ПКУ податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ. Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно п.42.5 ст.42 ПКУ, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 № 8191-0413-0417 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 та повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання 28.12.2020 року. Отже, розмір орендної плати за 2020 рік визначено відповідачем вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.11.2020 № 8191-0413-0417 є правомірним та не підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2022 року зазначена вище справа розподілена та 26.05.2022 передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 року форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік та відповідні докази його направлення позивачу, докази вручення або невручення ППР; детальний розрахунок податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 року форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік; письмові та вмотивовані пояснення нарахування заборгованості з орендної плати позивачу відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 року форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік. Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 28.06.2022 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Пономаренко О.О. про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між Горьківською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3443 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221482000:03:002:0030. Державна реєстрація договору оренди землі від 13.05.2015 року за № 104755829. Договір укладено на сорок дев'ять років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 2493342,06 грн. Орендна плата на час укладення договору була 10% від НГО = 24934,21 грн.
На 18 сесії 6 скликання Горьківська сільська рада прийняла рішення від 28.12.2012 «Про затвердження технічної документації з корегування нормативної грошової оцінки земель села Нове», з урахуванням індексації НГО земельної ділянки становить 336,45 грн. за 1 кв. м.
На 45 сесії 7 скликання Горьківська сільська рада на підставі заяви громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняла рішення від 26.12.2019 року «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки до пункту 9 «Орендна плата» зменшити орендну плату з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Сторонами до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року укладено додаткову угоду № 1 від 26.12.2019 року про зменшення орендної плати за землю з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року.
Оскільки означену додаткову угоду не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому на підставі п.288.2 та п.288.3 ст.288 ПК України, ОСОБА_1 , як орендарю земельної ділянки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417 за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік на суму 57919,96 грн.
Так, розрахунок суми податкового зобов'язання з орендної плати відповідно до ППР форми «Ф» від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417: (НГО земельної ділянки х % ставку визначену договором оренди земельної ділянки). За 2020 рік: 579199,56 грн. х 10% = 57919,96 грн., де: 579199,56грн. = 1721,5 кв. м (1/2 земельної ділянки площею 0,3443 га, що належить позивачу) х 336,45 грн. (НГО 1 кв. м земельної ділянки); 10% - ставка орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року.
Податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 та повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання 28.12.2020 року.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, з сайту ДПС у Дніпропетровській області 14.09.2021 року дізнався про існування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.11.2020 форми Ф №8191-0413-0417 про нарахування зобов'язання з орендної плати у розмірі 57919,96 грн. за 2020 рік.
16.09.2021 року ОСОБА_1 було направлено скаргу до ДПС України (застосування процедури адміністративного оскарження) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417. Однак, відповідь позивачем не було отримано, будь-які відомості про розгляд скарги у останнього відсутні.
З матеріалів справи убачається, що за результатом розгляду скарги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2020 року № 8191-0413-0417, ДПС України винесено рішення від 30.11.2021 року № 10814/А/99-00-06-01-04-09, яким спірне ППР залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вказане рішення було повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання 25.01.2022 року.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернулася до суду задля захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання виникнення права користування земельними ділянками, його здійснення та припинення врегульовано Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», а відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, у тому числі зі сплати орендної плати з фізичних осіб, їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства - Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно положень пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Відповідно до статті 1 Законом України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Пунктом 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст. 288 ПК України). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України). Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).
Як встановлено судом з матеріалів справи, що між Горьківською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3443 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221482000:03:002:0030. Державна реєстрація договору оренди землі від 13.05.2015 року за № 104755829. Договір укладено на сорок дев'ять років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 2493342,06 грн. Орендна плата на час укладення договору була 10% від НГО = 24934,21 грн.
На 18 сесії 6 скликання Горьківська сільська рада прийняла рішення від 28.12.2012 «Про затвердження технічної документації з корегування нормативної грошової оцінки земель села Нове», з урахуванням індексації НГО земельної ділянки становить 336,45 грн. за 1 кв. м.
На 45 сесії 7 скликання Горьківська сільська рада на підставі заяви громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняла рішення від 26.12.2019 року «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки до пункту 9 «Орендна плата» зменшити орендну плату з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Сторонами до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 року укладено додаткову угоду № 1 від 26.12.2019 року про зменшення орендної плати за землю з 10% на 3% на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року.
Натомість, означену додаткову угоду позивачем не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗКУ, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗКУ).
Частиною 1 ст. 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІV (далі - Закон № 161-ХІV).
Відповідно до ст. 14 Закону № 161-ХІУ договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 цього Закону).
Згідно зі ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За змістом статей 18, 20 Закону № 161-XIV договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений та набирає чинності після такої реєстрації.
Відповідно до ст. 640 ЦК договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації
Відповідно до частини 3 ст. 653 ЦК у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК).
Відповідно до ч. ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №812/778/17 суд касаційної інстанції зазначив про те, що додаткова угода до договору оренди підлягала державній реєстрації як і договір оренди земельної ділянки. За встановлення у судовому процесі обставин відсутності факту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у сторін цієї додаткової угоди не виникли права та обов'язки, які нею визначені. Отже нарахування позивачу податкового зобов'язання із орендної плати за землю, виходячи із умов, визначених додатковою угодою, яка не набрала чинності є неправомірним.
Так, предметом розгляду справи №812/778/17 було скасування податкового повідомлення-рішення, яке винесено на підставі додаткової угоди до договору оренди. При цьому, у даній справі йшлася мова про те, що при укладенні додаткової угоди від 22.06.2011 не було здійснено її державну реєстрацію, а отже у силу норм ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) та ст. 654 Цивільного кодексу України, така додаткова угода не набрала чинності та не має наслідком виникнення прав та обов'язків по ним для сторін такої угоди.
У нашому випадку, додаткова угода від № 1 від 26.12.2019 не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отже на думку суду є такою, що не набрала чинності та не несе жодних наслідків для сторін, тому не може бути врахована для визначення розміру орендної плати позивачу.
При цьому суд зазначає, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Такий зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13 18.01.2017 у справі № 532/129/16-ц.
Відтак, враховуючи наведене вище, розмір орендної плати за 2020 рік визначено відповідачем вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.11.2020 № 8191-0413-0417 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник