Справа № 686/5741/18
Провадження № 1-кс/686/5783/22
30 червня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні № 12018240010001692 від 11.03.2018 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,
встановив:
29.06.2022 року дізнавач СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням погодженим з прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), Хмельницької філії АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ).
В обґрунтування даного клопотання дізнавачем зазначено, що в період часу з 20 год. 55 хв. 10.03.2018 року по 14 год. 09 хв. 11.03.2018 року, невстановлена особа перебуваючи в невстановленому місці, шляхом введення в оману ОСОБА_5 , під приводом переказу благодійною організацією матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_6 , 2008 р.н., малолітньої доньки останньої, на банківську картку, незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 , що знаходилися на даній картці, що остання виявила в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_3 . Сума завданого збитку встановлюється.
Кримінальне провадження № 12018240010001692 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 11.03.2018 за попередньою кваліфікацією вчиненого проступку - ч. 1 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування стало відомо що 10.03.2018 року близько 20 год. 55 хв. до ОСОБА_5 , зателефонував невідомий чоловік (моб. тел. НОМЕР_1 ), та представився працівником банку, та запропонував останній матеріальну допомогу в розмірі 30000 грн., на що ОСОБА_5 погодилась. Після чого ОСОБА_5 повідомила реквізити своєї банківської карти невідомій особі, для отримання матеріальної допомоги. 11.03.2018 року ОСОБА_5 на мобільний телефон прийшло повідомлення, що на її рахунку залишилось 56 грн., однак 10.03.2018 року на рахунку було 19 937 грн..
Дізнавач зазначив, що з метою встановлення особи, яка вчинила кримінальний проступок, виникла необхідність в отриманні документів від голови правління АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване в АДРЕСА_1 з можливістю отримання інформації в Хмельницькій філії АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Дізнавач в судове засідання не з'явився, проте в клопотанні міститься заява про проведення розгляду клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі. Також, дізнавач просить розглянути дане клопотання за відсутності представника банківської установи, у володінні якої перебувають речі та документи, з причин розташування юридичної особи у іншому місті.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Дізнавач навів підстави, передбачені ч. 2, 5 ст. 163 КПК України, зокрема, що речі та документи, доступ до яких просить надати слідчий, в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні, існує загроза знищення вказаних документів, тому слідчий суддя розглядає клопотання слідчого без виклику представників осіб, у володінні яких знаходяться документи.
Разом з тим, дізнавач у своєму клопотанні просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до відеозапису на якому зафіксований зовнішній вигляд особи, яка використовувала банківський рахунок № НОМЕР_2 для здійснення операцій з грошовими коштами, за період з 19.02.2018 по день виконання ухвали.
Частинами першою та другою ст. 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить відомості, зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо, котрі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Отже, матеріали відеозйомки (у тому числі відеозйомки з камер спостереження) є документами, а тому мають бути отримані у процесуальній формі, що передбачена для документів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IVу випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Указане відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 10.09.2020 за наслідком розгляду справи № 751/6069/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, отримання тимчасового доступу до речей і документів та можливість визнання таких речей та/або документів речовими доказами у кримінальному провадженні має бути проведена із дотриманням визначеної законом процедури.
Разом із цим, тимчасовий доступ до речей та документів не є інструментом збору доказів.
Тому його застосування можливе виключно за умови, коли сторона кримінального провадження зіткнулася з труднощами в зборі доказів, які, зокрема, можуть убачатись в існуванні певних заборон для розголошення даних, або володільці речей та документів відмовляються добровільно надати необхідні докази.
Водночас тимчасовий доступ можливий лише в рамках наявного кримінального провадження, його застосування має відповідати його інтересам, а використання такого інструменту доступне виключно стороні кримінального провадження.
Отже, належними способами отримання речей і документів крім тимчасового доступу до них на підставі ухвали слідчого судді є визначені ст..93 КПК України способи збирання доказів, серед яких витребування інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей.
Про допустимість отриманих у такому порядку відомостей свідчить і судова практика.
У постанові від 15.05.2018 р. за результатом розгляду справи № 713/1622/16-к Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції визнали обґрунтовано визнали належним і допустимим доказом відео з камери телефону обвинуваченої, яке вона надала до суду та яким підтверджено, що нею не вчинялось інкримінованих їй дій.
Верховний Суд в ухвалі від 25.03.2019 р.( Справа №754/2178/18) зазначив, що спростовуючи твердження захисника щодо отримання відеозапису за яким була проведена автотехнічна експертиза, поза межами правового поля, апеляційний суд встановив, що старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві 25 вересня 2017 року до генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було направлено запит про надання відеозапису з вебкамер №6 та АДРЕСА_4 за 27 вересня 2017 року в період часу з 06:00 по 07:00. На виконання цього запиту генеральним директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було надано запитуваний відеозапис.
В подальшому, 29 вересня 2017 року старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол огляду та перегляду цифрового носія інформації та винесено постанову про приєднання до кримінального провадження відеозапису, на якому видно механізм скоєння ДТП, і в подальшому вищевказаний відеозапис, який міститься на цифровому носії інформації CD-R диску визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017100000001020.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що долучення слідчим до матеріалів кримінального провадження відеозапису з вебкамер №6 та АДРЕСА_4 за 27 вересня 2017 року в період часу з 06:00 до 07:00 було здійснено у передбачений КПК спосіб. З вказаним висновком погоджується й Верховний Суд.
Слідчий суддя звертає свою увагу на те, що жодних відомостей, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що дізнавач вживав заходів для отримання зазначених відеозаписів у особи, яка ними володіє та обґрунтування труднощів їх отримати у визначений КПК України спосіб без відповідної ухвали слідчого судді, матеріали клопотання не містять.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02.04.2018 р. було задоволено аналогічне клопотання, однак, жодних документів, за наслідками виконання вищезазначеної ухвали, до матеріалів не долучено.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, є всі підстави для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, в зв'язку з чим клопотання дізнавача підлягає частковому задоволенню, оскільки іншими способами обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, неможливо.
Керуючись ст.ст.163, 164 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача СД ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Надати дозвіл дізнавачу СД ВП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_3 на тимчасовий доступ до документів, з можливістю отримання їх копій, які перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), Хмельницької філії АТ КБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ), а саме до:
-документів, які містять інформацію про клієнта банку - власника рахунку НОМЕР_2 ;
-заяви про відкриття вказаного рахунку, копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду та інших документів, поданих клієнтом при їх відкритті, у яких міститься інформація про його прізвище, ім'я та по батькові, дату та місце народження, серію, номер та дачу видачі паспорта, місце проживання та реєстрації, громадянство;
-документів, які містять інформацію про банківські операції які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, з 10.03.2018 року по час пред'явлення ухвали до виконання;
-документів, які містять інформацію про місцезнаходження терміналів які використовувалися клієнтом банку - власником рахунку НОМЕР_2 з 10.03.2018 року по час пред'явлення ухвали до виконання;
-документів, які містять інформацію про рух коштів по вказаному рахунку з 10.03.2018 року по час пред'явлення ухвали до виконання.
Службовим особам АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), Хмельницької філії АТ КБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ), забезпечити тимчасовий доступ до вищезазначених документів та надати можливість отримати копії.
Ухвала діє по 20 серпня 2022 року.
Відповідно до ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя