27 червня 2022 року Справа № 160/9646/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу № 160/9646/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому з урахуванням уточнень від 29.06.2021 року, просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 19.02.2021 р. № 7.5-08-02-2/15/13/1874 про відмову у поверненні ТОВ «ТАКТ» митних платежів за заявою від 11.02.2021 р. № 81;
- зобов'язати Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) у відповідності до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України підготувати висновок із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість які підлягають поверненню ТОВ «ТАКТ» на підставі заяви від 04.02.2021 р. № 57 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив в поверненні митних платежів, сплачених при ввезенні в Україну з Російської Федерації (РФ) на підставі митних декларацій за імпортним контрактом сортового прокату відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації». Зокрема, підприємство (імпортер/позивач) при розмитненні імпортованого товару (сортового прокату) відповідно до рішення №АД-382/2017/4411-05 спочатку сплатило антидемпінгове мито та ПДВ. Рішеннями суду подібний товар (сортовий металопрокат), поставлений Товариством за зовнішньоекономічним контрактом, визнано таким, що не є об'єктом для справляння антидемпінгового мита, та з урахуванням змін, внесених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05 до Рішення №АД-382/2017/4411-05, листів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 №4413-06/10508-07 та ДФС від 21.08.2019 №27012/7/99-99-19-04-01-17 щодо об'єкта антидемпінгового розслідування та заходів, ТОВ «Такт» 08.02.2021 року звернулося до Дніпровської митниці з заявою від 04.02.2021 року № 57 в якій просило повернути помилково сплачену суму мита та ПДВ, вказуючи на те, що поданий Товариством до митного оформлення товар не є об'єктом антидемпінгових заходів. Митниця листом від 19.02.2021 року № 7.5-08-02-2/15/13/1874 відмовила у поверненні суми сплаченого антидемпінгового мита, оскільки, митне оформлення спірного товару здійснено після сплати позивачем митних платежів щодо яких просить провести перевірку та повернути їх, судові рішення стосуються інших поставок (аналогічного товару, виготовленого за тими самими ГОСТами, того самого постачальника (виробника). Позивач зауважив, що висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008200-1731 від 25.11.2019 року підтверджено, що товар за визначеними показниками ідентифікований як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром менш як 80 мм (30,00+/-0,002). Висновком не підтверджено, що товар, який задекларовано ТОВ «ТРАКТ» є арматурою.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9646/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Турлаковій Н.В.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ», залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі № 160/9646/21 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 160/9646/21 скасовано. Адміністративну справі № 160/9646/21 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2022 адміністративна справа № 160/9646/21 була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року прийнято до свого провадження справу № 160/9646/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Також, позивачу запропоновано надати письмові пояснення з врахуванням постанови Верховного Суду від 22 лютого 2022 року по справі №160/9646/21 з наданням відповідних доказів.
Крім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, з врахуванням висновків Верховного Суду.
04 травня 2022 року, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі № 160/9646/21. В поясненнях представник зазначає, що скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/10028/19-а, а також з необхідності встановлення чи є об'єктом обкладання антидемпінговим митом спірний товар. Просив взяти до уваги, що нарахування антидемпінгового мита декларантом у митній декларації автоматично не свідчить про його добровільну сплату, адже кошти списує митниця після перевірки митної декларації на предмет правильності її складання та визначення податкових зобов'язань з митних платежів. А відтак сплата антидемпінгового мита до бюджету є результатом дій самого відповідача, саме він вирішує остаточно правильно (у відповідності до об'єкту оподаткування) чи нараховані митні платежі. Так, антидемпінгове мито позивачем сплачено в 2018 році в умовах правової невизначеності, а саме за відсутності чітких критеріїв застосування (алгоритм ідентифікації) рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі оскільки вперше алгоритм ідентифікації арматури та катанки доведений Мінекономрозвитку і торгівлі України листом від 22.08.2018 року № 4413-06/37204-03 з додатками виключно митницям. Після отримання листа Мінекономрозвитку і торгівлі України листом від 22.08.2018 № 4413-06/37204-03 з додатками відповідач жодного разу не застосував доведений йому алгоритм ідентифікації до спірних митних декларацій а ні за власною ініціативою, а ні за заявою позивача від 04.02.2021 року № 57. З боку позивача не було умисних протиправних дій, а у разі встановлення обставин які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі, згідно висновку Верховного суду, повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МКУ, ст. 43 ПКУ з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Мінфіну України від 18.07.2017 року № 643, у редакції наказу Мінфіну України від 25.10.2019 року № 454.
01 червня 2022 року, через канцелярію суду, позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи № 160/9646/21 додаткових доказів на підтвердження понесених витрат (копію акту від 17.03.2022 року, копію платіжного доручення № 906 від 27.04.2022 року, копію листа позивача про уточнення призначення платежу за платіжним дорученям № 906 від 27.04.2022 року, копію платіжного доручення № 1111 від 31.05.2022 року).
20 червня 2022 року, через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до суду позовних вимог зазначаючи, що декларантом позивача у графі 47 (В) «нарахування платежів» самостійно зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита (за кодом 023), тобто самостійно віднесено товар до об'єкту справляння антидемпінгового мита, нараховано та сплачено податкові зобов'язання. Позивачем разом із заявою від 04.02.2021 № 57 про повернення, як ним зазначається «помилково» сплачених коштів не надав жодного документу на підтвердження того факту, що суми антидемпінгового мита та податку на додану вартість є помилково сплаченими. Єдиним обґрунтуванням заяви про повернення коштів є власна думка позивача з приводу того, що ним помилково сплачені кошти до бюджету, а також те, що спірний товар не є об'єктом справляння антидемпінгового мита. Також звертає увагу на те, що позивач безпідставно посилається на судові рішення у справах № 160/5056/19, 160/5232/19, 160/6193/19, 160/6275/19, 160/7927/19, 160/7382/19, 160/10417/19, в яких предметом спору були картки відмови у митному оформленні, а предметом дослідження був товар, який не може вважатися ідентичним відносно товару, який є предметом дослідження у даній справі. Слід зазначити, що навіть у випадку повного співпадання та ідентичності товарів, що були предметом дослідження у справах № № 160/5056/19, 160/5232/19, 160/6193/19, 160/6275/19, 160/7927/19, 160/7382/19, 160/10417/19, жодне судове рішення у цих справах, на які позивач в заяві від 04.02.2021 № 57 посилався, як на підставу для повернення коштів, не містить в мотивувальній частині висновок про те, що спірний товар не є об'єктом справляння антидемпінгового мита. Відповідачем здійснено митне оформлення товарів в режимі «імпорту» за результатами митного контролю заявлених декларантом позивача даних та випущено у вільний обіг за митними деклараціями: від 17.08.2018 № UA110150/2018/221487, від 03.09.2018 № UA110150/2018/223219, від 05.09.2018 № UA110150/2018/223545, від 13.09.2018 № UA110150/2018/224482, від 25.10.2018 № UA110150/2018/229363, від 01.11.2018 № UA110150/2018/230224, від 03.04.2018 № UA110150/2018/207744, від 12.03.2018 № UA110150/2018/205730, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207603, від 10.04.2018 № UA110150/2018/208220, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207602, від 06.04.2018 № UA110150/2018/208078. Таким чином, з дати митного оформлення товарів, вони не перебувають під митним контролем та вільно використовуються позивачем. Лише через два роки позивач, звернувшись із заявою від 04.02.2021 № 57 дійшов висновку про те, що ввезений ним товар не є арматурою та не є об'єктом справляння антидемпінгового мита, при цьому такий висновок позивача жодним чином не підтверджений. Відповідно до п.8 ст. 264 МКУ, з моменту прийняття органів доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у декларації. Крім цього, згідно п. 56.11 ст. 56 ПКУ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
21 червня 2022 року, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі № 160/9646/21, відповідно до яких зазначає, що зміст відзиву на позов звівся до часткового відтворення фактичних обставин справи з власними коментарями відповідача, а не до спростування доводів, аргументів та доказів поданих позивачем по справі та повідомлених у позовній заяві. Відповідач підтвердив який товар він пропустив на митну територію України (випустив у вільний обіг) без застосування алгоритму ідентифікації товару частково через те, що до 22.08.2018 такий алгоритм відсутній, а після 22.08.2018 без пояснення причин чому він не здійснював митний контроль із застосуванням цього алгоритму. Відповідач зайняв позицію у справі, що для нього не має значення чи є спірний товар арматурою, адже на його думку все, що перелічено в рішенні міжвідомчої комісії і є об'єктом антидемпінгових заходів не зважаючи на те, що є прутки арматурою чи катанкою, що суперечить меті та завданню антидемпінгового розслідування та заходів. Рішення міжвідомчої комісії стосується як катанки, так і арматури, а наведений подальший опис не розмежовує їх через те, що питання врегульовано нормативно-технічною документацією. Доводи відповідача про те, що термін подібності товару застосовується для значення ціни товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни -експортера, а не до товару, щодо якого застосовується антидемпінгові заходи у країні імпорту є помилковими. Вказує, що акцент слід робити не на порівнянні цін, а на порівнянні товарів та доведенні того, що це арматура чи катанка.
Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (код ЄДРПОУ 21858879) є юридичною особою, зареєстрованою 05.07.1995. Дата запису: 15.03.2005, номер запису: 12241200000008947. Видами діяльності позивача є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний) 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали 25.62 Механічне оброблення металевих виробів 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
У зв'язку з наявністю рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД- 382/2017/4411-05 в редакції рішення від 20.04.2018 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації" в 2018 році ТОВ «Такт» подало до митного оформлення нижче вказані електронні митні декларації (ЕМД) за якими заявило до митного оформлення прутки з вуглецевої сталі, круглого поперечного перерізу марки сталі круг марка сталі 35, 45 різного діаметру, за наступними кодами згідно УКТЗЕД: 7214 99 39 00, 7214 99 79 00 та сплатило митні платежі за цей сортовий металопрокат, а саме: від 17.08.2018 № UA110150/2018/221487, від 03.09.2018 № UA110150/2018/223219, від 05.09.2018 № UA110150/2018/223545, від 13.09.2018 № UA110150/2018/224482, від 25.10.2018 № UA110150/2018/229363, від 01.11.2018 № UA110150/2018/230224, від 03.04.2018 № UA110150/2018/207744, від 12.03.2018 № UA110150/2018/205730, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207603, від 10.04.2018 № UA110150/2018/208220, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207602, від 06.04.2018 № UA110150/2018/208078.
За вказаними митними деклараціями, декларантом позивача заявлявся наступний товар країни походження Російська Федерація (гр. 34 МД): Чорні метали. Прутки з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, ГОСТ 19281-2014, ГОСТ 2590-2006, марка сталі СТЗСП. Виробник: ПАТ “Магнитогорський металургійний комбінат”, торговельна марка нема даних. Згідно граф 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7214 99 39 00.
Чорні метали. Прутки з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 1050-2013, марка сталі 35, 45, Виробник: ПАТ “Магнитогорський металургійний комбінат”, торговельна марка нема даних. Згідно граф 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7214 99 79 00.
Декларантом у графі 47 (В) Нарахування платежів за вказаними ЕМД самостійно зазначені зобов'язання щодо сплати антидемпінгового мита.
Тобто, за вказаними митними деклараціями позивач заявив до розмитнення товар у формі прутків з вуглецевої сталі, круглого поперечного перерізу марки сталі 35, 45 різного діаметру та на підставі рішення Міжвідомчої комісії (рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД- 382/2017/4411-05 в редакції рішення від 20 квітня 2018 року “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації”) сплатив на бюджетні рахунки митниці антидемпінгове мито на загальну суму 1 181 248,02 гривень та додатково ПДВ, що нарахований на цю суму в розмірі 236 249,58 гривень.
Листом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 р. № 4413-06/10508-07 після завершення митного оформлення було повідомлено наступне: наголошуємо, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою не є об'єктом застосування заходів, про що Мінекономрозвитку листом від 22.08.2018 р. № 4413-06/37204-03 та від 05.09.2018 р. № 4413-06/39-0934-03 повідомлено ДФС; зазначено, що для визначення товару як такого, до якого застосовується антидемпінгове мито товар повинен підпадати під обидва критерії класифікації. А саме, опис товару та коду УКТЗЕД; належність товару до кодів УКТЗЕД за описом здійснюється окремими територіальними органами ДФС у місцях митного оформлення".
У листі ДФС від 21.08.2019 № 27012/7/99-99-19-04-01-17 зазначено про те, що інші прутки, які за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.
У зв'язку з наведеним вище, позивач звернувся до Дніпровської митниці з заявою № 57 від 04.02.2021 року, в якій просив здійснити перевірку факту сплати ТОВ «Такт» сум антидемпінгового мита та ПДВ нарахованого на це мито, документів на підставі яких було здійснено митне оформлення товару за вище вказаними митними деклараціями, за наслідками чого скласти та направити належному органу казначейства висновок для повернення ТОВ «Такт» помилково сплаченої суми антидемпінгового мита у розмірі 1 181 248,02 грн. та зайво сплаченої суми ПДВ у розмірі 236 249,58 грн.
Листом «Про розгляд звернення» № 7.5-08-02-2/15/13/1874 від 19.02.2021 позивача повідомлено про те, що за митними деклараціями від 17.08.2018 № UA110150/2018/221487, від 03.09.2018 № UA110150/2018/223219, від 05.09.2018 № UA110150/2018/223545, від 13.09.2018 № UA110150/2018/224482, від 25.10.2018 № UA110150/2018/229363, від 01.11.2018 № UA110150/2018/230224, від 03.04.2018 № UA110150/2018/207744, від 12.03.2018 № UA110150/2018/205730, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207603, від 10.04.2018 № UA110150/2018/208220, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207602, від 06.04.2018 № UA110150/2018/208078 заявником самостійно задекларовано та сплачено антидемпінгове мито за митне оформлення металопродукції. Під час митного контролю та оформлення за вищевказаними митними деклараціями та зі зверненням про повернення коштів з держбюджету, заявником не надавалися додаткові документи щодо відповідності/невідповідності фактичних показників якості металопродукції даним сертифікатів на неї/задекларованим відомостям, визначення приналежності/не приналежності імпортованих партій товару за вказаними митними деклараціями до певного виду продукції (прокат або арматура чи катанка). Враховуючи вищевикладене, підстави для повернення з Державного бюджету України грошових коштів ТОВ «ТАКТ», нарахованих та сплачених за вказаними митними деклараціями відсутні.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
За правилами п.1 ч.1ст.289 МК України моментом виникнення обов'язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.
Частиною 1 ст. 275 МК України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:
1) спеціальне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) компенсаційне мито;
4) додатковий імпортний збір.
Частиною 4 статті 275 МК України визначено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 року №330-XIV(далі - Закон №330-XIV) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Частиною 1статті 28 Закону №330-XIVвстановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
Так, 28.12.2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону №330-XIV прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на п'ять років щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21%.
20.04.2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз'яснень опису товару, який має бути об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, рішенням №АД-390/2018/4411-05 до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28.12.2017 року викладено в такій редакції:
« 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
З наведених положень слідує, що об'єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТ ЗЕД.
Отже, для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об'єктом застосування антидемпінгових заходів, належить встановити сукупність таких умов: 1) походження товару з Російської Федерації; 2) товар може бути класифікований за переліком кодів згідно з УКТЗЕД, які визначені Рішенням № АД-382/2017/4411-05; 3) товар є арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) або катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
Такий підхід щодо класифікації імпортного товару згідно з УКТ ЗЕД під час його розмитнення відповідає правовій позиції колегій суддів Касаційного адміністративного суду, що була висловлена у постанові від 18.03.2021 року у справі № 200/10028/19-а (адміністративне провадження № К/9901/20584/20).
У спірному випадку судом встановлено, що позивачем заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування МД від 17.08.2018 № UA110150/2018/221487, від 03.09.2018 № UA110150/2018/223219, від 05.09.2018 № UA110150/2018/223545, від 13.09.2018 № UA110150/2018/224482, від 25.10.2018 № UA110150/2018/229363, від 01.11.2018 № UA110150/2018/230224, від 03.04.2018 № UA110150/2018/207744, від 12.03.2018 № UA110150/2018/205730, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207603, від 10.04.2018 № UA110150/2018/208220, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207602, від 06.04.2018 № UA110150/2018/208078, товар походженням з Російської Федерації, за кодами згідно УКТЗЕД, наявними в рішенні Міжвідомчої комісії.
При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об'єктами антидемпінгових заходів. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік.
Верховний Суд зазначав, що під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають, а тому при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару заУКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що подані разом з МД від 17.08.2018 № UA110150/2018/221487, від 03.09.2018 № UA110150/2018/223219, від 05.09.2018 № UA110150/2018/223545, від 13.09.2018 № UA110150/2018/224482, від 25.10.2018 № UA110150/2018/229363, від 01.11.2018 № UA110150/2018/230224, від 03.04.2018 № UA110150/2018/207744, від 12.03.2018 № UA110150/2018/205730, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207603, від 10.04.2018 № UA110150/2018/208220, від 02.04.2018 № UA110150/2018/207602, від 06.04.2018 № UA110150/2018/208078 супровідні документи на товар "Круг" з визначенням хімічного складу, марки сталі, ГОСТів та не містять інформації стосовно того, що ввезений позивачем вищенаведений товар є арматурою або катанкою.
ГОСТ 30-136-94 (ИСО 8457-1-89) Міждержавний стандарт катанка з вуглецевої сталі звичайної якості технічні умови містить інформацію про марки сталі, з яких виготовляється катанка, серед яких немає тих марок сталі, що заявлені позивачем до митного оформлення.
За діаметром спірний товар не підпадає під критерій катанки, який наведено у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).
ДСТУ 3760:2006 (Національний стандарт України) “Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій”, який визначає, що є арматурою, містить інформацію про марки сталі, з яких виготовляється арматура, серед яких немає марок сталі, які заявив позивач до митного оформлення.
Судом враховані відомості, які містяться у специфікаціях до контракту поставки металопродукції, експортних митних деклараціях, інвойсах, сертифікатах походження, листах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 серпня 2018 року №4413-06/37204-03, від 12 березня 2019 року № 4413-06/10508-07, листі Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, “Щодо дії антидемпінгових заходів стосовно імпорту в Україну арматури та катинки походженням з Російської Федерації”, листі Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2019 року №27012/7/99-99-19-04-01-17, листі Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” від 17 жовтня 2019 року № 1-10/2.1.1-11-2342, а також листі Товариства з обмеженою відповідальності “Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4", та зазначає, що належних доказів, що визначений позивачем в спірних МД товар є об'єктом антидемпінгових заходів, матеріали справи не містять.
На підтвердження своїх доводів позивач також вказує на те, що спірні питання щодо віднесення ідентичного товару до об'єкту справляння антидемпінгового мита згідно наведеного рішення Комісії були предметом дослідження у судових справах №160/5056/19, №160/5232/19, №160/6275/19, №160/5056/19, №160/5232/19, №160/6139/19, №160/6275/19, 160/7382/19, № 160/10417/19 між тими самими сторонами, рішення в яких набрали законної сили.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону Закон №330-XIV ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Відповідно до п.26 ст.1 Закону Закон №330-XIV товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.
Дослідивши судові рішення у справах №160/5056/19, №160/5232/19, №160/6139/19, №160/6275/19, №160/7382/19, №160/10417/19 (рішення у цих справах набрали законної сили та містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень) судом встановлено, що у наведених судових рішеннях суди прийшли до висновків, що ідентичний за своїми характеристиками товар (виготовлений за тими самими ГОСТами, з тих самих марок сталі, з аналогічним хімічним складом), що і заявлений позивачем у цій справі до митного оформлення, за описом та призначенням не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", в редакції рішення від 20.04.2018 № АД- 390/2018/4411-05, оскільки це рішення стосується виключно арматури та катанки, в той час як митним органом не доведено, що заявлений позивачем до митного оформлення товар є арматурою або катаною.
Матеріалами даної справи також встановлено, що проби (зразки) товару при розмитненні не відбиралися. Як вказав відповідач у листі, адресованому позивачу, проведення лабораторних досліджень товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, є неможливим на теперішній час.
Таким чином, суд доходить до висновку, що за фізичними характеристиками спірний товар не є арматурою та катанкою походженням з Російської Федерації, оскільки, не відповідає опису, який наведено у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).
Окрім того, у ході судового розгляду справи митницею не було надано суду жодних однозначних доказів того, що ввезений позивачем товар за МД є арматурою або катанкою, на який розповсюджуються антидемпінгові заходи в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Окрім того, суд враховує те, що в умовах правової невизначеності діють правила частини 4 статті 3 МК України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини про те, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерела права.
Відповідно до ч. 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
За приписами статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2019 р. за №1191/34162.
Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку № 643 (в редакції чинній на час звернення позивача до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених сум митних платежів) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку № 643 граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці Держмитслужби (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
За правилами п.3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
4) напрям перерахування суми коштів:
- на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
- для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
-на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби;
-на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися -готівкою);
для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від -виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 643 передбачено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.
Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.
Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Згідно з п.6 розділу ІІІ Порядку № 643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 643 передбачено, що сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що за поданою до митного органу заявою платника податків митний орган, після опрацювання цієї заяви та перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, готує висновок щодо повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, який передається до органу казначейської служби для здійснення перерахування цих коштів платнику податків, або письмова обґрунтована відмова в поверненні коштів.
При цьому в поверненні коштів може бути відмовлено, зокрема, у випадку не виконання заявником вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку № 643.
Фактично підставою відмови в поверненні митних платежів стали доводи про те, що позивач самостійно обчислив та сплатив антидемпінгове мито, картки відмови в митному оформленні товарів не оформлювались, митним органом здійснено лише контроль нарахуванням митних платежів по заявленим до митного оформлення товарам, митне оформлення товарів здійснено за заявленими декларантом відомостями.
При цьому, у відзиві на позов відповідач посилався на те, що платником податку є саме позивач, а сплачені ним суми не перевищують суми, самостійно ним визначені, підстави вважати ці суми помилково та/або надмірно сплаченими сумами митних платежів, на які розповсюджується дія Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643- відсутні. Окрім того, відповідач посилався на п. 56.11 ст. 56 ПК України, відповідно до якого податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Наведені доводи відповідача суд вважає помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 56.11 ст.56 ПК України, на яку посилається відповідач, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Разом з тим, наведена норма стосується неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку, що не позбавляє платника права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до ст.43ПК України та ст.301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2021 року (справа № 200/10028/19-а) щодо застосування п. 56.11 ст.56 ПК України під час розгляду подібних до спірних правовідносин, платник зобов'язаний спочатку сплатити самостійно узгоджену суму зобов'язання та не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до положень статті 43 ПК України та статті 301 МК України.
За правилами частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів.
Відповідно до приписів статті 54 та 56 ПК України вони регулюють відносини, що пов'язані саме зі справлянням сум податкових та/або грошових зобов'язань, тобто вони не застосовуються до тих сум, які не є податковим та/або грошовим зобов'язаннями.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ (в редакцій чинній на момент подання позивачем митних декларацій) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1статті 14ПКУ (в редакцій чинній на момент подання позивачем митних декларацій), податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Тобто не є податковим та/або грошовим зобов'язанням грошова сума, що була сплачена як антидемпінгове мито за товар, на який дія такого мита не розповсюджується.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на період остаточного вирішення питання, чи є імпортований товар арматурою чи катанкою, подання митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства, якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних платежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів, що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості, які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару, щодо якого була подана митна декларація.
Отже, за вказаних обставин сплата антидемпінгового мита не свідчить про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не позбавляє платника права на повернення надмірно сплаченого мита за наявності визначених вище умов.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги те, що фактично відповідачем не наведено обґрунтованих, законодавчо встановлених підстав відмови в поверненні митних платежів за заявою позивача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270,0 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №147000 від 28.05.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,0 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
Як встановлено судом між позивачем в особі генерального директора ОСОБА_1 та адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем укладено додаткову угоду від 14 грудня 2021 року до Договору № 01/2019 від 07.12.2018 року.
Відповідно до п.п. 1,2 Додаткової угоди виконавець за дорученням клієнта бере на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу з підготовки проекту касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі № 160/9646/21, та в межах повноважень, визначених довіреністю клієнта, здійснити представництво його інтересів, як позивача, в Верховному суді, а клієнт зобов'язується оплатити виконавцю гонорар за таку професійну правничу допомогу. Зокрема, клієнт має сплатити виконавцю фіксований гонорар в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі адвокатських послуг до Договору № 01/2019 від 07.12.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ», в особі генерального директора Олійника Володимира Семеновича та Бичков Володимир Вячеславович, адвокат склали цей акт про те, що згідно додаткової угоди від 14.12.2021 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 01/2019 від 07.12.2018, зокрема виконавцем підготовлено касаційну скаргу, підготовлені та подані через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» пояснення до касаційної скарги. Розмір фіксованого гонорару за надання професійної правничої допомоги вказаної в п. 1 цього акту складає 5000,00 грн. Послуги за цим актом надані відповідно до умов договору, касаційна скарга ТОВ «ТАКТ» задоволена у повному обсязі, судові рішення у справі № 160/9646/21 скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також, між позивачем в особі генерального директора ОСОБА_2 та адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем укладено додаткову угоду від 28 квітня 2022 року до Договору № 01/2019 від 07.12.2018 року.
Відповідно до п.п. 1,2 Додаткової угоди виконавець за дорученням клієнта бере на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу з ведення у Дніпропетровському окружному адміністративному суді під час нового розгляду справи № 160/9646/21 за позовом ТОВ «ТАКТ», як позивача, а клієнт зобов'язується оплатити виконавцю фіксований гонорар за таку професійну правничу допомогу. Зокрема, клієнт має сплатити виконавцю фіксований гонорар в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до додаткової постанови Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 910/15944/17, суд зазначив наступне: «...Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім того, домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 р. у справі №904/4507/18.
У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Факт сплати позивачем адвокату Бичкову В.В. гонорару у фіксованому розмірі, відповідно до додаткових угод від 14.12.2021 року та 28.04.2022 року підтверджується платіжними дорученнями: № 906 від 27.04.2022 року, № 1111 від 31.05.2022 року на загальну суму 8000,00 грн., в яких платник значиться «ТОВ «ТАКТ», а отримувач адвокат «Бичков В.В.» Призначення платежу, з урахуванням листа № 27042022/01/б від 27.04.2022 року: «фіксований гонорар згідно акту від 17.03.2022 року до дог. № 01/2019 від 07.12.2018, справа № 160/9646/21», «фіксований гонорар згідно угоди від 28.04.2022 року до дог. № 01/2019 від 07.12.2018, справа № 160/9646/21».
Отже, понесені ТОВ «ТАКТ» витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із юридичним супроводом справи №160/9646/21, підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі №520/2915/19.
Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій під час розгляду справи.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 19.02.2021 року № 7.5-08-02-2/15/13/1874 про відмову у поверненні ТОВ «Такт» митних платежів за заявою від 04.02.2021 року № 57.
Зобов'язати Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) у відповідності до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України підготувати висновок із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість які підлягають поверненню ТОВ «Такт» на підставі заяви від 04.02.2021 № 57 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) судові витрати з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 гривень (вісім тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко