15 лютого 2022 року Справа № 160/8862/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, про стягнення коштів,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду на новий судовий розгляд надійшла справа № 160/8862/19 за позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, про стягнення коштів у розмірі 34 331, 47 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач проходив публічну службу - службу в органах внутрішніх справ України з 2016р. по 2018р. При цьому з 05.08.2016р. по 09.08.2018р. був курсантом денної форми навчання за державним замовленням. Однак, після звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання у добровільному порядку не відшкодував Міністерству внутрішніх справ України (далі - МВС України) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, а також витребувано від Заводського районного суду м. Дніпродзержинська докази отримання Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ копії ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2019 про закриття провадження у справі №208/8596/18 (засвідчену належним чином копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, розписку про отримання документа тощо).
Відповідач наданим правом скористався та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в якому вказав про порушення позивачем строків звернення до суду із цим позовом.
У відповіді на відзив позивач зазначив про поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, адже позов поданий у місячний строк після отримання ухвали суду про закриття провадження у справі пов'язаною зі зміною предметної юрисдикції цього спору.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що відповідач проходив публічну службу - службу в органах внутрішніх справ України з 2016 року по 2018 рік.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2016 № 168 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та присвоєно спеціальне звання рядовий поліції .
05.08.2016 між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області та відповідачем укладено Контракт № 2365 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 2.3 Контракту № 2365 особа зобов'язується виконати в повному обсязі освітньо-професійну програму підготовки бакалавра (підпункт 2.3.1) та у разі дострокового розірвання Контракту чи звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Контракту, у місячний термін відшкодувати вищому навчальному закладу витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженою довідкою-розрахунком (підпункт 2.3.6).
07.08.2018 відповідач звернувся до ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з рапортом про відрахування з навчання та звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 09.08.2018 № 166 ос відповідач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України Про Національну поліцію та відрахований з навчання 10.08.2018.
Згідно наказу від 09.08.2018 № 166 ос сума витрат станом на 10.08.2018, що підлягає відшкодуванню, складає 34 331, 74 грн.
У добровільному порядку відповідачем визначена сума у місячний термін, починаючи з 10.08.2018, не відшкодована.
11.12.2018 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся з позовом про стягнення з відповідача визначеної суми за нормами цивільного законодавства до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 208/8596/18.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2019 провадження у цивільній справі № 208/8596/18 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ під час навчання - закрито.
Ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2019 отримана позивачем 12.08.2019, що підтверджується відповідним штампом на супровідному листі суду.
03.09.2019 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 34 331, 47 грн.
Постановою Верховного Суду від 29.10.2021 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі № 160/8862/19 скасовано, а справу № 160/8862/19 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
При прийнятті рішення Верховний Суд зазначив, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку (12.08.2019), самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідного органу.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, суд виходить із того, що за визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів е , є , ж , і , и частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31.10.2018 у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду із позовом про стягнення вказаних витрат у позивача виникло після звільнення відповідача та відмови від добровільного відшкодування відповідачем таких витрат.
11.12.2018 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся з позовом про стягнення з відповідача визначеної суми за нормами цивільного законодавства до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.
Проте Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2019 провадження у цивільній справі № 208/8596/18 провадження у вказаній справі закрито у зв'язку із необхідністю розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства.
У постанові від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень Велика Палата Верховного Суду (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.01.2019) відступає від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 820/5761/15, та вказала про те, що такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відтак, у зв'язку із прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 205/8482/15-ц зміна правил щодо юрисдикції є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, початком строку звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем у цій справі позовними вимогами вважається 03.01.2019 (дата оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 року у справі №120/1560/19-а.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином, позивач знаючи про зміну судової практики 03.01.2019 звернувся до суду лише 03.09.2019, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду не надано.
Більш того, при прийнятті рішення судом також враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 29.10.2021 року з приводу того, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої відповідачем в односторонньому порядку (12.08.2019), самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідного органу. На протязі тривалого розгляду спору позивач так і не надав належних доказів, що ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2019 отримана позивачем саме 12.08.2019 року. Не надав відповідної інформації й на вимогу суду Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з цим позовом та про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до вимог частини третьої статті 123 КАС України.
Керуючись ст. 123, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ залишити без розгляду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна