за результатами вирішення заяви про самовідвід судді
30 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4588/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ковальчук В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2019 № 0055087-5033-0316, №0055088-5033-0316, №0055089-5033-0316, №0055095-5033-0316, №0055091-5033-0316, №0055092-5033-0316, №0055094-5033-0316, № 0055093-5033-0316, №0055090-5033-0316, від 15.09.2020 №0031187-5033-0316, №0031188-5033-0316, №0031189-5033-0316, №0031190-5033-0316, №0031191-5033-0316, №0031192-5033-0316, №0031193-5033-0316, №0031194-5033-0316, №0031195-5033-0316, №0031196-5033-0316.
Автоматизованою системою документообігу суду вказана справа була розподілена судді Ковальчуку В.Д. та передана судді для розгляду.
30 червня 2022 року суддею Ковальчуком В.Д. подано заяву про самовідвід з тих підстав, що ним, як суддею, 09 березня 2022 року у справі №140/15720/21 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу уже було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету Оваднівської сільської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області податкового боргу в сумі 302 170,73 грн., який був визначений за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, справа перебуває на перегляді в суді апеляційної інстанції, а тому його участь у розгляді справи №140/4588/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, загальна сума податкових зобов'язань по яких була предметом спору у справі №140/15720/21 щодо стягнення з ОСОБА_1 платежів до бюджету у розмірі 302 170,73 грн. може викликати сумнів позивача в його неупередженості та об'єктивності, у зв'язку із чим відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав заяву про самовідвід.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Як передбачено частиною першою статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з'їздом суддів України 22.02.2013, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі П'єрсак проти Бельгії Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
Отже, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи і в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Враховуючи наведені у заяві обставини, з метою уникнення будь-яких сумнівів у справедливості та об'єктивності даного складу суду, запобіганню виникненню будь-яких підозр у його заінтересованості в результатах розгляду справи, недопущення винесення необ'єктивного рішення у справі, заява про самовідвід підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву судді Ковальчука В.Д. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Ковальчука В.Д. від розгляду справи №140/4588/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.Д. Ковальчук