25.06.2022 Справа №607/7965/22
Провадження № 1-кс/607/2495/2022
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вибудів, Козівського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
25 червня 2022 року слідчий слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022211040000644 від 13 травня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 02 травня 2022 року, близько 15 години 22 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні магазину «Сім 23» за адресою: проспект С. Бандери, 76, м. Тернопіль, де підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Клевер Сторс» (код ЄРДПОУ 38273126), винник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 діючи повторно, умисно з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу із торгового стелажа вказаного магазину взяв 4 упакування хамону «SERRANO» торгівельної марки «SUBIRATS», вартість якого на момент вчинення злочину становить 89,28 грн., за одиницю товару. Надалі, ОСОБА_4 не маючи наміру розплачуватися за вище вказаний товар, з викраденим у руках покинув приміщення магазину «Сім 23». Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ТОВ «Клевер Сторс» (код ЄРДПОУ 38273126) завдано майнову шкоду на загальну суму 357,12 грн.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000644 від 13 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 23червня 2022 року, близько 14 години 30 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні зоомагазину «Petster», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 35 в якому підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , на полиці побачив акустичну колонку марки «JBL» моделі «Charge 4», S/N-TL0708- НОМЕР_1 , блакитного кольору, яку він визначив предметом свого злочинного посягання. Надалі ОСОБА_4 зняв акустичну колонку, яку поставив на будиночок для котів, який знаходиться нижче, оскільки ОСОБА_4 хотів залишитися непоміченим перед продавцем і покупцями магазину, він вирішив її викрасти пізніше та покинув приміщення зоомагазину «Petster».
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 23 червня 2022 року о 15 годині 05 хвилин знову повернувся до приміщення зоомагазину «Petster», який знаходиться за адресою: м.Тернопіль, проспект Злуки, 35 та переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, непомітно для оточуючих, таємно, взяв з будиночку для котів акустичну колонку марки «JBL» моделі «Charge 4», S/N-TL0708-L10135278, блакитного кольору та вийшов із приміщення зоомагазину, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3500 гривень.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000881 від 23 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
23 червня 2022 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24 червня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №12022211040000881 від 23 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
25 червня 2022 року матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12022211040000644 від 13.05.2022 року та №12022211040000881 від 23.06.2022 року об'єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний №12022211040000644.
25 червня 2022 року повідомлено про нову підозру в межах кримінального провадження №12022211040000664 від 13 травня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.05.2022 року; протоколом огляду від 09.06.2022 року; висновком судової товарознавчої експертизи від 10.06.2022 року; заявою ОСОБА_7 від 23.06.2022 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 23.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.06.2022 року; протоколом огляду місця події від 23.06.2022 року; протоколом затримання підозрюваного у вчиненні злочину від 23.06.2022 року; протоколом огляду відеозапису від 24.06.2022 року.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, вчиненими в умовах воєнного стану, за які передбачано покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років;існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його. З урахуванням викладеного, зокрема, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, а також зважаючи на те, що останній не має джерела доходу, ніде не працює, що свідчить про системну неправомірну поведінку ОСОБА_4 , а тому на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави, який на думку суду буде достатнім, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків визначених КПК України, у зв'язку із чим просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими, при цьому просить у разі визначення ОСОБА_4 розміру застави, встановити таку у мінімальному розмірі, оскільки підозрюваний частково шкоду відшкодував.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просить застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, при цьому вказав, що ризики на які вказує прокурор не підтверджуються, оскільки обтяжуючою обставиною у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_4 є лише те, що кримінальне правопорушення він вчинив у період військового стану, більше того останній повністю визнав свою вину, та в подальшому ним буде відшкодована завдана шкода повністю. Також при вирішенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу просить врахувати те, що у ОСОБА_4 є неповнолітній син, та батько інвалід другої групи, який потребує належного догляду.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211040000644 від 13 травня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У даному провадженні 25 червня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000881 від 23.06.2022 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000644 від 13.05.2022 року; заява директора ТОВ «Клевер Сторс» про вчинення злочину від 12.05.2022 року; протокол огляду від 09.06.2022 року; висновок експерта №СЕ-19/120-22/4681-ТВ від 10.06.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.06.2022 року; протокол допиту свідка від 23.06.2022 року; протокол огляду місця події від 23.06.2022 року; рапорт оперуповноваженого ВКП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 23.06.2022 року; протокол огляду відеозапису від 24.06.2022 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.06.2022 року; особова картка на ОСОБА_4 видана Тернопільським відділом УДМС в Тернопільській області від 23.06.2022 року; вимога на ОСОБА_4 , інші матеріали кримінального провадження.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідні кримінальні правопорушення могли бути вчинені, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочинів, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, представника потерпілого та потерпілого у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення у яких підозрюється.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, представника потерпілого та потерпілого у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім того, на переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працює, джерел доходу не має, скоєння злочину було викликано зокрема його скрутним матеріальним станом, більше того ОСОБА_4 раніше не одноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, зазначене дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Втім, за наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом. Крім того доводи сторони захисту, щодо часткового відшкодування шкоди потерпілому, а також того що підозрюваний перебуваючи під домашнім арештом зможе доглядати та забезпечувати неповнолітнього сина та батька, який є інвалідом другої групи, суд розцінює критично, адже наведені вище обставини свідчать про те, що єдиним джерелом заробітку ОСОБА_4 є злочинна діяльність. Таким чиномпідстави для можливості застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою відсутні, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За такого, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останнім передбачених КПК України обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає безпідставним клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв'язку із чим в його задоволенні слід відмовити, а клопотання слідчого - задовольнити.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 21.08.2022 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/7965/22; провадження №1-кс/607/2495/2022 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.06.2022 року.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із потерпілим, представником потерпілого та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 21.08.2022 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1