25.06.2022 Справа №607/7963/22
Провадження № 1-кс/607/2493/2022
м. Тернопіль
Cлідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Микулинці, Теребовлянського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
25.06.2022 року старший слідчий слідчого відділу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022211040000880 від 23.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зберігання та носіння бойових припасів, всупереч вимогам, визначених в пунктах 2, 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, у червні 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, по вул. Морозенка в м. Тернопіль, знайшов у кущах корпус гранати РГД-5 та запал УЗРГМ-2, що в сукупності є бойовим припасом. В цей же час, не вживши передбачених законодавством заходів щодо повідомлення відповідних державних органів про виявлений бойовий припас, а також заходів спрямованих на здачу виявленого бойового припасу до органів поліції.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взяв із собою вказаний боєприпас-гранату із запалом до неї, зберігав та носив його при собі, не маючи передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 23 червня 2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у нього було виявлено та вилучено корпус гранати РГД-5 та запал УЗРГМ-2, що в сукупності є бойовим припасом.
24 червня 2022 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у зберіганні та носінні бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 23 червня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23 червня 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23 червня 2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 червня 2022 року; висновком експерта за результатами судової вибухотехнічної екпертизи №СЕ19/120-22/5971-ВТХ від 24.06. 2022 року.
Слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років і на даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання з метою його уникнення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, які ще не були допитані, шляхом схиляння їх до дачі у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань. Ініціатор клопотання також просить врахувати, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, що може послугувати вчиненню ним іншого кримінального правопорушення або ж продовженню злочинної діяльності.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання спробам здійснення дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просить задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення застосування відносно нього домашнього арешту цілодобово, при цьому вказав, що він працює неофіційно паркувальником у м. Тернополі, а тому просить у разі задоволення клопотання, застосувати до нього домашній арешт у нічний час, оскільки йому необхідний матеріальний дохід задля забезпечення необхідних умов життя.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного та просить застосувати відносно ОСОБА_4 домашній арешт у нічний час доби, при цьому просить звернути увагу на те, що у нього на утриманні вагітна цивільна дружина, а тому ОСОБА_4 потрібен фінансовий дохід для забезпечення необхідних умов свого життя, та життя його цивільної дружини.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022211040000880 від 23.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
24 червня 2022 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
На переконання слідчого судді обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: витягом з ЄРДР №12022211040000880 від 23.06.2022 року; рапортом інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 23.06.2022 року; протоколом огляду місця події від 23.06.2022 року; постановою про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 23.06.2022 року; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 23.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.06.2022 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.06.2022 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.06.2022 року; копією вироку Тернопільського міськрайонного суду від 20.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України; особовою карткою на ОСОБА_4 видана УДМС в Тернопільській області від 23.06.2022 року; копією паспорта громадянина України ОСОБА_4 ; письмовою заявою ОСОБА_12 від 24.06.2022 року, згідно якої остання не заперечує щодо відбування ОСОБА_4 , який являється її цивільним чоловіком, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, за адресою АДРЕСА_1 ; копією паспорта громадянки України ОСОБА_12 ; висновком експерта №СЕ-19/120-22/5971-ВТХ від 24.06.2022 року, іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою запобігання того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на недопитаних ще свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити кримінальне правопорушення, до нього необхідно застосувати такий запобіжний захід як домашній арешт.
Слідчий суддя, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на недопитаних свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити вчиняти злочини.
При цьому, слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновок слідчого судді щодо наявності ризиків ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , а це зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Окрім цього, слідчий суддя вважає доведений прокурором ризик впливу на ще недопитаних у даному кримінальному провадженні свідків, адже, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може схиляти їх до дачі у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань, чим перешкодить кримінальному провадженню, адже в ході розгляду даного клопотання стало відомо, що підозрюваному відомі особисті дані осіб, яких ще не було допитано та які не були засекречені під час здійснення досудового розслідування, інформація про таких міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими ОСОБА_4 ознайомлений.
Крім того, на переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, більше того ОСОБА_4 раніше судимий за умисні корисливі злочини за які відбував покарання, зазначене дає підстави вважати, що останній належних висновків для себе не зробив, а відтак є високою ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він офіційно неодружений та непрацюючий, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за злочини у сфері приватної власності, судимість за які не погашені.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам і буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України. Разом з тим, встановлені вище обставини не надають підстави обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, про що просила сторона захисту, оскільки даних, які б свідчили про необхідність застосування саме цього запобіжного заходу у клопотанні сторони захисту не вказано та в судовому засіданні не доведено, більше того такий не забезпечить виконання підозрюваним обов'язків та не відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 23 год. 59 хв. 22.08.2022 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
3) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 22.08.2022 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області.
Після оголошення ухвали негайно доставити підозрюваного ОСОБА_4 до місця його проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1