м. Вінниця
29 червня 2022 р. Справа № 120/3463/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся адвокат Щавінський К.С. в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №41 о/с від 20.03.2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" з 20.03.2022 року, на підставі рапорту від 19.03.2022 року, а відтак, на думку представника позивача, такий наказ слід скасувати, поновити позивача на посаді, яку його довіритель обіймав до звільнення, а також стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток з час вимушеного прогулу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.05.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ НП у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив представник зокрема зазначає, що наказом ГУ НП у Вінницькій області №41 о/с від 21 березня 2022 року, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з 21.03.2022 року, на підставі рапорту від 19.03.2022 року.
Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Вирішуючи питання щодо необхідності витребування доказів, суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 80 КАС України визначено що, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У відповідності до вимог частини 6, 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу частини 8 статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що його було звільнено з 20.03.2022 року на підставі наказу ГУНП у Вінницькій області №41 о/с від 20 березня 2022 року, на підтвердження чого надає копію даного наказу.
В свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 звільнено з 21.03.2022 року наказом від 21 березня 2022 року, на що надає суду копію наказу ГУНП у Вінницькій області №41 о/с від 21 березня 2022 року.
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного з'ясування даних обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати з ГУНП у Вінницькій області оригінал спірного наказу №41 о/с та належним чином засвідчену копію книги обліку наказів за період з 19.03.2022 року по 22.03.2022 року.
Керуючись статтями 9, 72, 80, 248, 256 КАС України, суд
Витребувати з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та зобов'язати надати суду у 5-денний термін з дня отримання даної ухвали наступні докази:
- оригінал наказу №41 о/с, яким майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію";
- належним чином засвідчену копію книги обліку наказів за період з 19.03.2022 року по 22.03.2022 року, де міститься запис наказу №41 о/с.
У випадку невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Копію даної ухвали направити на адресу осіб, які беруть участь в справі.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна