Справа № 602/387/20
Провадження № 1-кп/602/20/2022
Тернопільської області
"29" червня 2022 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого- ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ланівці кримінальне провадження №12020210130000033 від 05 лютого 2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ланівці Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого
- 09 червня 2015 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 06 вересня 2021 року вироком Лановецького районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.162 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,
- 25 жовтня 2021 року вироком Лановецького районного суду Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст.289 КК України, -
В ОСОБА_4 , який, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 04 лютого 2020, близько 22 год. 30 хв., перебував на території домоволодіння ОСОБА_7 , що в с.Буглів Кременецького району Тернопільської області, та достовірно знав, що в її користуванні перебуває скутер марки SUZUKI V50, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме, скутером марки SUZUKI V50, яким користується ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , 04 лютого 2020 року, близько 22 год. 30 хв. перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_7 , що в с.Буглів, Лановецького району, Тернопільської області, наблизився до скутера марки SUZUKI V50, яким користується ОСОБА_7 та діючи умисно, без дозволу власника ОСОБА_7 як особи, яка на законних підставах користується вказаним скутером, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, діючи повторно, не маючи права на користування даним транспортним засобом, за допомогою ключа, який був вставлений у замок запалювання вказаного скутера, запустив двигун та поїхав до свого місця проживання, що за адресою АДРЕСА_1 та після приїзду залишив його біля під'їзду будинку.
Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_4 протиправно вилучив скутер марки SUZUKI V50, вартістю 9933 грн. 10 коп., у його користувача ОСОБА_7 зробивши це всупереч її волі, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися, керувати і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
29 червня 2022 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020210130000033 від 05 лютого 2020 року, за згодою із потерпілою ОСОБА_7 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Лановецького районного суду, укладено угоду про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_7 надала прокурору письмову згоду на укладення цієї угоди.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Крім того, згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.289 КК України. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.289 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений зазначив, що вказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Судом під час судового засідання з'ясовано, що права, які передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України роз'яснені ОСОБА_4 та йому зрозумілі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подала заяву потерпілої ОСОБА_7 , в якій потерпіла підтвердила свою згоду на затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, просить слухати справу в її відсутності, так як вона перебуває за кордоном.
Також, прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та Кримінального кодексу України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , беручи до уваги письмову заяву потерпілої ОСОБА_7 вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує:
-за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.289 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому укладення угоди між прокурором та обвинуваченим, з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.2 ст.469 КПК України і за своїм змістом відповідає вимогам ст.472 КПК України, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені підпунктами 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена 29 червня 2022 року, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
При затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.65,66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, його особу.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлені.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Крім цього, враховуючи, що згідно вироку Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, остаточно ОСОБА_4 слід визначити покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за попереднім вироком, зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня його затримання - з 25 березня 2021 року.
Речові докази у справі а саме:
-оптичний носій, на який скопійовано відеозаписи із камер зовнішнього спостереження, що зберігається при матеріалах кримінального провадження - слід залишити при матеріалах кримінального провадження;
-скутер марки SUZUKI V50, переданий на відповідальне збереження потерпілій ОСОБА_7 - слід залишити ОСОБА_7 .
По кримінальному провадженні проведено дактилоскопічну експертизу (висновок експерта №3/1-173/20 від 25 лютого 2020 року) вартістю 628,04 грн; авто товарознавчу експертизу (висновок експерта №6/2-34/20 від 24 лютого 2020 року) вартістю 942,04 грн, які слід стягнути із обвинуваченого в користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити укладену 29 червня 2022 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8 угоду про визнання винуватості.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2021 року остаточно визначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців, зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його затримання - з 25 березня 2021 року.
Речові докази у справі, а саме:
-оптичний носій, на який скопійовано відеозаписи із камер зовнішнього спостереження, що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-скутер марки SUZUKI V50, переданий на відповідальне збереження потерпілій ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави судові витрати по справі в розмірі:
-628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 коп - вартість проведеної дактилоскопічної експертизи (висновок №3/1-173/20 від 25 лютого 2020 року);
-942 (дев'ятсот сорок дві) грн 04 коп - вартість проведеної авто товарознавчої експертизи (№6/2-34/20 від 24 лютого 2020 року),
а разом 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн 08 коп.
Даний вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1