м. Вінниця
30 червня 2022 р. Справа № 120/4143/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- В.М.Петльований, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №3 від 24.03.2022 р. про відмову у підтвердженні періоду роботи з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. та з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. , що дає право на пільгове призначення пенсії;
- зобов'язати зарахувати період роботи з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. та з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. до стажу, що дає право на пільгове призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою за наслідком розгляду якої йому відмовлено в підтвердженні стажу з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. із посиланням на відсутність атестації робочих місць. Також не зараховано період роботи з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. до пільгового стажу, оскільки професія учень вальцювальника, за якою працював заявник, не відповідає чинним на період роботи спискам.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 30.05.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
10.06.2022 року представником відповідача подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що стаж з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. та з 04.08.1988 р. не зараховано через відсутність атестації. Також не зараховано період роботи з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. до пільгового стажу, оскільки професія учень вальцювальника, за якою працював заявник, не відповідає чинним на період роботи спискам.
На думку представника відповідача, не зарахування періодів роботи до пільгового є правомірним, відповідно, оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.
Окремо вказано, на передчасність вимог про призначення пенсії, оскільки позивач із такою заявою не звертався.
За таких обставин, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом зазначає наступне.
14.02.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про підтвердження стажу. До заяви долучено копії паспорту, трудової книжки, диплому, наказу №228 від 02.10.1995 р. про атестацію робочих місць, Додаток №1 про перелік робочих місць по результатам атестації по Гніванському ШРЗ 1994 р., наказу від 30.10.2002 р. №325, архівних довідок від 03.02.2022 р. щодо заробітної плати, довідки №96 від 02.02.2022 р., архівної довідки від 03.02.2022 р.
За наслідком розгляду заяви прийнято рішення №3 від 24.03.2022р. , яким відмовлено в підтвердженні стажу з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. із посиланням на відсутність атестації робочих місць. Також не зараховано період роботи з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. до пільгового стажу, оскільки професія учень вальцювальника, за якою працював заявник, не відповідає чинним на період роботи спискам.
Позивач із даним рішенням не погодився , у зв'язку із чим звернувся до суду .
Визначаючись щодо позовних вимог, суд вихожить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України/
Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.п.1, 2, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій (їх правонаступників). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Надаючи оцінку спірному рішенню, щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць, то суд зазначає про наступне.
Спірні правовідносини унормовані й Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.
Пунктом 1, абзацом першим, другим пункту 4, пунктами 8-10 вищевказаного Порядку встановлено таке:
- атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому;
- атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації;
- відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У періоди роботи позивача, які він просить зарахувати до стажу роботи, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, діяли:
- список №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;
- список №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою КМ СРСР від 26.01.1991 №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»;
- список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Також діяв, Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).
Згідно пунктом 2 цього Порядку під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
У пункті 3, підпунктах 4.2-4.6 пункту 4, пункті 10 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах містяться такі приписи:
- при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2);
- результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація;
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку;
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку;
Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось;
У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Згідно пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення
атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2)
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Згідно розділу XXXIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, право на пільгову пенсію мають вальцювальники гумової суміші, зайняті на виготовленні і ремонті м'ягких баків і на шиноремонтних підприємствах; вальцювальники, вальцювальни-килистувальники, вальцювальники- пластикаторники, вальцювальники-розігрівальники, вальцювальники-змішувачі, зайняті на шиноремонтних підприємствах
Вищенаведене дає суду підстави для висновку про те, що робота позивача на посаді вальцювальника була передбачена Списками №2 чинними у період роботи на цих посадах, й відносилась до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Однак для виникнення права на призначення позивачеві спірної пенсії необхідно було надати документи, які б підтверджували його зайнятість на цих роботах упродовж повного робочого дня і відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Так, записами в трудовій книжці підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. прцював вальцювальником на Гніванському шиноремонтному заводі, та отримував заробітну плату про що свідчать архівні довідки від 03.02.2022 р.
Суд акцентує увагу, що єдиною підставою для неврахування цього періоду роботи до стажу роботи, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач зазначив відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця, у зв'язку із чим зазначає наступне.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. При цьому, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Аналіз норм Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідна правова позиція міститься в постановах ВС від 10.09.2021 р. у справі № 178/611/17 та від 22.09.2021 р. № 196/67/17(2-а/196/15/2017)
Питання щодо наявності у особи права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у разі непроведення атестації робочого місця було предметом розгляду і у Великій Палаті Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:
« <…> на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Урахувавши усе вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 дійшла висновку про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, суд доходить висновку, що позивачеві безпідставно не зараховано стаж, відповідно, він підлягає зарахуванню до пільгового .
А отже, в даній частині рішення пенсійного органу є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р., оскільки професія учень вальцювальника, за якою працював заявник, не відповідає чинним на період роботи спискам, то суд погоджується із доводами відповідача та вказує, що Списками №2, які були чинними у період роботи позивача чітко візначена посада "вальцювальник" , а не "учень вальцювальника". Відтак, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу період роботи позивача з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. на посаді учня вальцювальника.
А отже, оскаржуване рішення в частині не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 04.08.1988 р. по 31.08.1988 р. є правомірним та не підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію, то тут суд акцентує увагу , що предметом оскарження у цій справі є рішення №3 від 24.03.2022 р. про відмову у підтвердженні стажу періоду роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи , позивач не звертався із заявою про признаечння пенсії та не подавав відповідні документи, відповідно, не отримував відмови у призначенні пенсії. А тому спір у цій частині не існує, як і не існує порушених прав, які б підлягали захисту.
Відтак, досліджувана вимога не підлягає задоволенню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати, які підлягають відшкодуванню та понесені позивачем у даній справі в сумі 992, 40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 496,20 грн. (1/2 задоволених вимог).
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №3 від 24.03.2022 р. в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р. , що дає право на пільгове призначення пенсії .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 01.09.1988 р. по 30.11.2007 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050).
Повне судове рішення сформовано: 30.06.2022 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна