м. Вінниця
30 червня 2022 р. Справа №120/608/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (надалі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає в не нарахуванні та невиплаті Позивачу з 21.11.2020 року і на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді Стрижавського селищного голови у Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області.
- зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області нарахувати та виплатити Позивачу з відповідного місцевого бюджету середню заробітну плату, яку отримувала на виборній посаді Стрижавського селищного голови у Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області з 21.11.2020 і на період працевлаштування, але не більше як за шість місяців.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що після закінчення терміну її повноважень як Стрижавського селищного голови звернулась до Відповідача з метою надання попередньої посади, на якій працювала позивач або іншої рівнозначної посади. У зв'язку з цим, Відповідачем було запропоновано працевлаштування, однак за результатами голосування кандидатуру ОСОБА_1 на жодну з запропонованих посад погоджено не було, тобто, її працевлаштування на посаду, яку займала до обрання Стрижавським селищним головою або іншу рівнозначну посаду виявилося неможливим. За цих обставин, на думку позивача, вона має право на отримання середньої заробітної плати, яку отримувала на виборній посаді за шість місяців. Натомість, Відповідач, таку заробітну плату їй не нарахував та не виплатив. Позивач вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною, тому звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 21.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду 14.03.2022 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, обставини, викладені у позовній заяві, Відповідачем не визнаються, з наведеними доводами Він не погоджується, вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Зазначає, що працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через 3 місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради. Тобто, охорона трудових прав депутата місцевої ради починається на етапі його обрання на виборну посаду у раді. Саме від правильного звільнення з попереднього місця роботи депутата, обраного на виборну посаду у раді, залежить чи зможе він, у разі настання певних обставин, скористатися передбаченою цією статтею гарантією.
Трудовий договір з депутатом має припинятися на підставі п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України (у зв'язку із переходом на виборну посаду) - це обов'язкова умова. Тобто, лише особа звільнена на підставі п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України має право на виплати. Відповідно до запису №09 від 17.04.2000 в трудовій книжці Позивача - звільнення відбулось за власним бажанням позивача відповідно до статті 38 КЗпП України.
Також зазначає, що посада «заступника» у селищній раді є виборною посадою і особа призначається на дану посаду тільки за рішенням відповідної ради. Тобто у випадку переходу особи з однієї виборної посади на іншу вона (особа) не зберігає за собою права на отримання відповідного забезпечення. Позивач не надала інформацію, про не можливість повернення на попереднє місце роботи, тому вважаємо, що у селищної ради на момент звернення позивача до суду відсутні підстави для законного та обґрунтованого нарахування відповідного забезпечення.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 з 04.11.2014 по 20.11.2020 працювала в Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області на посаді Стрижавського селищного голови, що відповідає записам в трудовій книжці №18-21.
Оскільки до обрання на посаду Стрижавського селищного голови ОСОБА_1 працювала в цій же установі на посаді заступника Стрижавського селищного голови, що стверджується записами в трудовій книжці №16-17, і з якої була звільнена з 04.11.2014 на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, у зв'язку з переходом на іншу виборну посаду.
Враховуючи наявність гарантій для працівників, обраних на виборні посади, передбачені ст.118 КЗпП України, після закінчення терміну повноважень, як Стрижавського селищного голови, ОСОБА_1 звернулась до Відповідача з метою надання попередньої посади, на якій Позивач працювала до обрання селищним головою або іншої рівнозначної посади.
У зв'язку з цим, Відповідачем 01.12.2020 було запропоновано ОСОБА_1 працевлаштування за наступними посадами: 1) заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів (2 вакантні посади) та 2) керуючого (секретаря) виконавчого комітету селищної ради (1 вакантна посада) на зайняття яких Позивач, у свою чергу, надала згоду.
Оскільки для прийняття працівника на усі вищевказані посади відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» обов'язковим є затвердження його кандидатури відповідною радою, на чергову сесію Стрижавської селищної ради були підготовлені та винесені відповідні проекти рішень.
За результатами голосування кандидатуру ОСОБА_1 на жодну з запропонованих посад погоджено не було, тобто, її працевлаштування на посаду, яку я займала до обрання Стрижавським селищним головою або іншу рівнозначну посаду виявилося неможливим.
Згідно ч.2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", у зв'язку з неможливістю надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за ОСОБА_1 , як за колишнім селищним головою, мала б зберігатись, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку одержувала на виборній посаді у раді та середня заробітна плата мала би виплачуватись позивачу з відповідного місцевого бюджету.
ОСОБА_1 ніде не працевлаштована, що підтверджується копією трудової книжки, а тому, позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку отримувала на виборній посаді за шість місяців.
Але відповідач до цього часу середню заробітну плату, яку отримувала ОСОБА_1 на виборній посаді за шість місяців їй не нарахував та не виплатив, тобто, суд вважає, що має місце його бездіяльність.
Листом від 31.12.2020 за №2355/02-6, відповідач повідомив, що згідно з записами в трудовій книжці позивача, до обрання на посаду голови селищної ради ОСОБА_1 працювала на посаді заступника селищного голови Стрижавської селищної ради. Відповідач вважає, що на позивача не поширюється дія абзацу 2 пункту 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у частині виплати середньої заробітної плати протягом відповідного періоду, а гарантії для працівників, обраних на виборні посади, передбачені ст.118 КЗпП України щодо Позивача, і які відповідач вважає виконаними.
Вважаючи таку позицію відповідача помилковою, а його бездіяльність, яка полягає в не нарахуванні та невиплаті позивачу, на період працевлаштування як колишньому селищному голові, середньої заробітної плати, яку одержувала на виборній посаді у раді протиправною ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
За правилами статті 118 КЗпП України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У силу частини першої, другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради
Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). У той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади.
Як видно з матеріалів справи позивач права на пенсійне забезпечення не набула, пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років не призначена, а тому, суд зазначає, що позивач обґрунтовано звернулася за працевлаштуванням до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. 01.12.2020 посадовими особами відповідача ОСОБА_1 запропоновано наступні посади: 1) заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів (2 вакантні посади) та 2) керуючого (секретаря) виконавчого комітету селищної ради (1 вакантна посада) на зайняття яких Позивач, у свою чергу, надала згоду.
Оскільки для прийняття працівника на усі вищевказані посади відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» обов'язковим є затвердження його кандидатури відповідною радою, на чергову сесію Стрижавської селищної ради були підготовлені та винесені відповідні проекти рішень.
За результатами голосування кандидатуру ОСОБА_1 на жодну з запропонованих посад погоджено не було, тобто, її працевлаштування на посаду, яку займала до обрання Стрижавським селищним головою або іншу рівнозначну посаду, виявилося неможливим.
За таких обставин, згідно ч.2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", у зв'язку з неможливістю надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за ОСОБА_1 , як за колишнім селищним головою, мала би зберігатись, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді у раді.
Тобто, у зв'язку з наявністю певного юридичного факту - неможливістю працевлаштування за попередньою посадою або іншою рівнозначною посадою в ОСОБА_1 виникло право на одержання середньої заробітної плати, яку Вона отримувала на виборній посаді на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, а у відповідача - обов'язок нарахувати та виплатити таку заробітну плату.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 до цього часу не працевлаштована, що підтверджується копією трудової книжки позивача.
А тому, суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку отримувала на виборній посаді за шість місяців.
Суд, не погоджується із відповідачем, і вважає, що оскільки до обрання на посаду Стрижавського селищного голови ОСОБА_1 працювала в цій же установі на посаді заступника Стрижавського селищного голови, про що вказано, як доказ, в трудовій книжці №16, 17, з якої була звільнена з 04.11.2014 на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, у зв'язку з переходом на іншу виборну посаду.
Також, суд критично ставиться до тверджень Відповідача про те, що у разі переходу особи з однієї виборної посади на іншу, вона (особа) не зберігає за собою права на одержання середньої заробітної плати, яку Вона отримувала на виборній посаді на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, оскільки вони не мають законодавчого обґрунтування.
Поряд з цим, суд погоджується з позовними вимогами Позивача щодо необхідності стягнення суми середньої заробітної плати, і яку одержувала, працюючи на виборній посаді в Стрижавській сільській раді, з відповідного сільського бюджету за шість місяців, внаслідок неможливості надання попередньої роботи (посади), що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Правові висновки аналогічного змісту наведені у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №705/6032/16-а(№К/9901/2214/17).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну, та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 з 21.11.2020 і на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку одержувала на виборній посаді Стрижавського селищного голови у Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відповідного місцевого бюджету середню заробітну плату, яку отримувала на виборній посаді Стрижавського селищного голови у Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області з 21.11.2020 і на період працевлаштування, але не більше як за шість місяців.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ;проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ).
Відповідач - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04330007; адреса: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, інд. 23210).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар