450/50/22
2-а/465/261/22
Іменем України
30.06.2022 рокуФранківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої судді Мартьянової С.М.
за участю секретаря Ковальського Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.12.2021 відносно нього складено постанову серії ЕАО №5169778. Згідно постанови на нього накладено адміністративне стягнення відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП в розмірі 850 гривень. Однак дана постанова не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення, а також поліцейськими не дотримано вимоги законодавства України щодо оформлення постанови. Просить позов задоволити.
23.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві вказується, що аргументи позивача, зазначені у позовній заяву, за своєю суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують його вини. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак просив розгляд справи проводити за їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.12.2021 відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАО №5169778, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.2.9в ПДР України.
Згідно п.2.9 в Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно положень ч.6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн. відповідно квитанції № 0.0.24002967371 від 30.12.2021.
Відтак, враховуючи, що судом задоволено заявлений позов, наявні підстави для стягнення на користь позивача судового збору із відповідача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2021 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення,- задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАО №5169778 від 21.12.2021 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Учасники у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційну порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Мартьянова С.М.