іменем України
30 червня 2022 рокуСправа №451/550/22
Провадження № 2/451/358/22
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 451/550/22
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
17.06.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Барилів, Радехівського району Львівської області, батько - ОСОБА_3 мати ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , на день смерті разом з ним ніхто не проживав і не був зареєстрований. Як вбачається, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , спадщина не була прийнята шляхом спільного проживання, оскільки особи, які б з ним проживали та були зареєстровані на день смерті спадкодавця були відсутні. Згідно Заповіту від 20 липня 2005 р. посвідченого сільським головою Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області Квасович В К. вбачається, що « ОСОБА_3 , що проживав в селі Барилів, Радехівського району Львівської області, на випадок своєї смерті робить заповів все своє майно, своєму синові ОСОБА_1 1947 р.н. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилась спадщина у вигляді наступного майна, зокрема: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5136 га, що розташована на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 1889 від 27 квітня 1999 р. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 68884024 від 04.05.2022 р. виданого Соснівською державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня. Відповідно листа-відмови №140/01-16 від 04.05.2022 р. виданого Радехівською державною нотаріальною конторою вбачається, що «відкрити спадкову справу після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 немає підстав, так як відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, рекомендовано звернутись з позовом до суду за продовженням строку прийняття спадщини або за визнанням факту прийняття спадщини чи права на спадщину». Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , його син - позивач ОСОБА_1 не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування Заповіту від спадкодавця його батька - ОСОБА_3 , складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 не заводилася, а тому відповідно не були здійсненні повідомлення та виклики спадкоємців за заповітом. Про наявність заповіту від спадкодавця ОСОБА_3 , позивач дізнався від ТзОВ «Барком», оскільки дане господарство (товариство) використовує (обробляє) вищезазначені земельні ділянки, які належали померлому - ОСОБА_3 , про що позивачу не було відомо, шукаючи спадкоємців померлого ОСОБА_3 для прийняття спадщини та оформлення права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки, які обробляє дане Товариство, останнім було виявлено, що незадовго до своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт в користь свого сина - ОСОБА_1 , про що останньому не було відомо, а спадкодавець не встиг повідомити про це позивача, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Оскільки позивач не може реалізувати свої майнові права, як спадкоємець у позасудовому порядку, у нього виникає необхідність звернутися з позовом до суду. Просить суд визначити для позивача - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Ухвалою судді від 20.06.2022 р. цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
29.06.2022 р. від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с. 29, 33).
29.06.2022 р. від представника відповідача Лопатинської селищної ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі Лопатиинської селищної ради за наявними матеріалами справи, позовні вимоги визнають (а.с. 31-32).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.08.2005 р. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1987 р. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Барилів, Радехівського району Львівської області, батько - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (а.с. 12).
Згідно довідки № 156 від 27.04.2022 року виданої старостою сіл Куликів, Корчівка, Волиця-Барилова, Барилів, Увин Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним ніхто не проживав і не був зареєстрований (а.с. 13).
Відповідно до копії Заповіту складеного в с. Барилів Радехівського району Львівської області від 20 липня 2005 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 77 та посвідченого сільським головою Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області Квасович В.К. вбачається, що « ОСОБА_3 », що проживав в селі Барилів, Радехівського району Львівської області, на випадок своєї смерті все своє майно заповів своєму синові ОСОБА_1 1947р.н. (а.с. 14).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 68884024 від 04.05.2022 р., виданого Соснівською державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - не заводилися та не видавалися жодні документи про прийняття спадщини, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 16).
Відповідно листа-відмови № 140/01-16 від 04.05.2022 р. виданого Радехівською державною нотаріальною конторою вбачається, що «Відкрити спадкову справу після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 немає підстав, так як відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (а.с. 17).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, які регулюються нормами Книги шостої Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Частина 3 ст. 1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови №7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17 роз'яснив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. .
У ході розгляду справи, суд встановив, що позивач пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 оскільки не знав про існування. ОСОБА_1 дізнався від ТзОВ «Барком», про наявність на нього заповіту, оскільки дане господарство (товариство) використовує (обробляє) вищезазначені земельні ділянки, які належали померлому - ОСОБА_3 , про що позивачу не було відомо Шукаючи спадкоємців померлого ОСОБА_3 для прийняття спадщини та оформлення права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки які обробляє дане Товариство, останнім було виявлено, що незадовго до своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт в користь свого сина - ОСОБА_1 , про що останньому не було відомо, а спадкодавець не встиг повідомити про це позивач.
Судом встановлено, що спадщина після смерті спадкодавця ніким не прийнята, відповідач подав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовним вимог позивача..
Отже, виходячи з конкретних обставин справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, крім того позивач не був зареєстрований за місце проживання спадкодавця, тому позовні вимоги підлягають до задоволення..
Згідно ст.. 141 ЦПК України суд за клопотанням позивача залишає судові витрати на її стороні.
Керуючись ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити для позивача - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Лопатинська селищна рада Червоноградсього району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369819, адреса: 80261, Львівська область, Червоноградськии район смт. Лопатин, вул Центральна, будинок 15 А.
Повний текст рішення складено 30.06.2022 року.
Головуючий суддяПатинок О. П.