Провадження № 11-кп/803/1823/22 Справа № 310/10272/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 червня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року, було задоволено клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, тобто до 23.07.2022 року включно.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції, зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, ОСОБА_6 зможе безперешкодно змінити місце проживання з метою уникнення покарання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення слідчих дій за його участю та прийняття процесуальних рішень у розумні строки. Крім того вказаний ризик підтверджується тим фактом, що громадянин ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає вже за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Також цей ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи та проживання на території міста Бердянськ, Запорізької області.
Суд вважав, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому прийшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати йому інший запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою.
Зазначив, що прокурором не було доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, суд першої інстанції не врахував дані про його особу. Вказує, що бажає проходити військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги обвинуваченого на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснено без участі захисника та прокурора, оскільки останні не заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши надані суду апеляційної інстанції матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вказана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів. До спливу строку дії запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а обвинуваченого про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 09.07.2021 направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 12021082130000455 від 08.04.2021.
Положеннями ч. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
20.05.2022 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
З поданих до суду матеріалів суд вбачає, що 15.04.2021 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання з 19 годин 34 хвилин з 12.04.2021.
03.02.2022 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою до 03.04.2022.
09.07.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021082130000455 від 08.04.2021 відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 направлено для розгляду до Бердянського міськрайонного суду.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 10.03.2022 №4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів до 29.05.2022 включно.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, суд повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що дає підстави вважати що обвинувачений перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається з оскарженої ухвали, суд першої інстанції врахував, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що останній не одружений, утриманців не має, офіційно не працює, та дійшов висновку, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, доводи обвинуваченого про неврахування відомостей про його особу, сімейний стан, а також про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України такого ступеню, яким неможливо запобігти, окрім як тримання ОСОБА_6 під вартою, є необґрунтованими, оскільки зазначені обставини враховані судом першої інстанції та враховуються апеляційним судом, проте ризики встановлені в ухвалі суду, підтверджується наданими судом першої інстанції матеріалами і для їх запобігання та для забезпечення належної процесуальної поведінки, даних про особу обвинуваченого є недостатньо. Також не надано належних та достовірних відомостей про стан здоров'я обвинуваченого, який би перешкоджав його тримання під вартою.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ “Ілійков проти Болгарії”, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність обвинувачення, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування чи зміни запобіжного заходу, оскільки вирішення питання доведеності або не доведеності обвинувачення є завданням судового розгляду кримінального провадження по суті та у випадку встановлення необґрунтованості обвинувачення суд має постановити виправдувальний вирок.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК України та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, врахувавши при цьому й практику ЄСПЛ.
Разом з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а стороною захисту доказів на підтвердження таких надано не було.
Стосовно доводів апеляційної скарги про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України В.Зеленського №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в України введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України В.Зеленського №133/2022 від 14.03.2022 року, узв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до статті 616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених ст.ст. 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426,433, 436, 437-442 КК України, має право звернутись до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити вказане питання під час перевірки законності ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу. Порядок розгляду питання про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав, закріплено у ст. 616 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів не встановлено.
Водночас, колегія суддів, беручи до уваги те, що на цей час, судом першої інстанції ще не прийнято остаточного рішення й судовий розгляд ще триває, а також положення ст. 28, ч. 1 ст. 318 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає за необхідне, звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду цього кримінального провадження та вжити термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є вмотивованим і обґрунтованим, та ухвалене у відповідності до вимог кримінального процесуального закону й на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими й оціненими судом, та не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4