Провадження № 11-сс/803/855/22 Справа № 203/1546/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 огли
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербуватка Юр'ївського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну вищу освіту, не одружений, зарєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець, начальник зв'язку - командир взводу зв'язку кадру управління військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2022 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 липня 2022 року, з визначенням застави у розмірі 496 200 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що докази по справі об'єктиво свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення та можливу причетність до нього підозрюваного ОСОБА_7 і є Достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, пов'язаного з порушенням порядку несення військової служби, вчинене під час воєнного стану, переховувався від органів досудового розслідування, не одружений, має можливість незаконно впливати на свідків, які є його підлеглими по військовій службі та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни.
Вказує, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 , майновий стан підозрюваного, який одержував виплати як військовослужбовець за контрактом в зоні бойових дій, інші дані про нього, дані обставини є виключними для виходу за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не надав належної оцінки доказам з позиції належності, допустимості та достовірності, оскільки вони мають явні протиріччя, а також не може посилатися на допит осіб слідчим під час досудового розслідування, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, свої висновки можливо обґрунтувати лише свідченнями, які безпосередньо отримав під час судового засідання.
Вказує, що слідчий суддя не розглянув жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Також зазначає, що до клопотання не було долучено жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд із невідомих джерел встановив наявність таких.
Також вказує, що при вирішенні питання, щодо встановлення застави, слідчим суддею допущено ряд порушень.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з цим, частиною 3 статті 183 КПК України встановлено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані не в повному обсязі, а доводи скарги прокурора заслуговують на увагу, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріал справи, в провадженні Третього СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження № 42022041630000056 від 25 квітня 2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
02.06.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України.
В межах цього провадження слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , з визначенням розміру застави, за наслідками розгляду якого було постановлено оскаржувану ухвалу.
Апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 міг скоїти цей злочин.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України на наступних етапах досудового розслідування та судового розгляду.
Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості (рішення ЄСПЛ у справах «Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88 та «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Більше того, докази на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень надаються стороною обвинувачення до суду та, відповідно, оцінюються судом лише на стадії дослідження доказів, що також позбавляє суд навіть теоретичної можливості встановити обґрунтованість підозри на даній стадії провадження.
Таким чином, посилання сторони захисту на те, що слідчий суддя не надав належної оцінки доказам з позиції належності, допустимості та достовірності, оскільки вони мають явні протиріччя, а також не може посилатися на допит осіб слідчим під час досудового розслідування, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, свої висновки можливо обґрунтувати лише свідченнями, які безпосередньо отримав під час судового засідання, не є предметом розгляду даного провадження, а з наданих матеріалів вбачається, що висунута підозра ОСОБА_7 не є вочевидь необґрунтованою на даній стадії провадження.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також, у відповідності до ст. 178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, який вчинений в умовах воєнного стану, покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, особу ОСОБА_7 та його репутацію, вік, стан здоров'я, а також те, що підозрюваний не одружений, раніше не судимий, та дійшов обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України об'єктивно існуюють, й правомірно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження дійшов висновку, що слідчий суддя правильно зазначив про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Вищезазначене повністю спростовує, зазначені в апеляційній скарзі захисника, доводи щодо того, що слідчий суддя не розглянув жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Що стосується доводів захисника про необгрунтованість визначення судом розміру застави у провадженні, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, надаючи оцінку доводам захисника щодо непомірного розміру застави, визначеного ухвалою, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно з якими суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого ОСОБА_9 у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, його тяжкість та обставин справи, в умовах воєнного стану, а також суворість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим, й наявні відомості про особу підозрюваного, та існуючі ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, й підвищений рівень матеріального забезпечення військовослужбовців на цей час, та інші обставини, які враховуються згідно зі ст.178 КПК України.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення застави в розмірі, зазначеному в ухвалі, та дійшла висновку, що такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
За наведених обставин, колегія суддів вважає рішення суду щодо ОСОБА_7 законним і обґрунтованим та не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10