Справа № 727/3514/22
Провадження № 3/727/2346/22
29 червня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ДПП УПП у Чернівецькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 242653 від 02 травня 2022 року, - 02 травня 2022 року близько 22 год. 20 хв. ОСОБА_1 , знаходячись в АДРЕСА_3 , виражався словами грубої нецензурної лайки на адресу прохожих, погрожував їм фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Вказані порушення діючого законодавства підпадають під дію ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 вказав, що зазначені в протоколі обставини не мали місця, він не виражався словами грубої нецензурної лайки, не застосовував силу та нікому не погрожував розправою. Просить звільнити його від адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року № 10 узагальнив судову практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, і дійшов наступних висновків.
Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.
Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та інше.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення у діях ОСОБА_1 не вбачається усіх складових ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ 242653 від 02 травня 2022 року.
Жодного іншого доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
З цього приводу, постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В. від 13 травня 2022 року даний матеріал про адміністративне правопорушення було повернуто до УПП у Чернівецькій області для належного оформлення, оскільки їх було оформлено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
УПП у Чернівецькій області даний матеріал про адміністративне правопорушення було повторно направлено до Шевченківського районного суду м. Чернівці без усунення відповідних недоліків.
Таким чином, із зазначеного вбачається, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до суду надано не було.
Відповідно до ст. 251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В цей же час, надані у якості доказів матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, ставлять під сумнів належність та допустимість таких доказів.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
З викладених вище мотивів суд вважає, що застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 , передбаченого ст.173 КУпАП, за відсутності достатніх доказів його протиправної дії чи бездіяльності, з урахуванням того, що таке застосування погіршує його становище - не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Тому, враховуючи встановлені в ході судового слідства обставини, відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, відносно якої складено протокол.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 23, 173, 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду на протязі десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П.С. Гавалешко