30.06.2022
Справа № 721/402/22
Провадження № 3/721/304/2022
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участю секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 16.05.2022 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно свого племінника ОСОБА_2 , а саме висловлювався словами нецензурної лайки, внаслідок чого останньому була завдана шкода психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілому.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адмінстративного правопорушення не визнав, пояснив суду, що 16.05.2022 року близько 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 його племінник ОСОБА_2 поводив себе зухвало, висловлювався в його адресу словами нецензурної лайки, погрозував йому фізичною розправою в зв'язку з чим він зателефонувала на спецлінію «102». Однак виїхавши на місце, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, не з'ясувавши будь-яких обставин. Просив суд справу закрити за відсутністю в складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Здійснюючи функцію судового вирішення справ про адміністративні правопорушення на підставі норм закону, діючи при цьому на засадах додержання законності і принципу презумпції невинуватості, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, суд при розгляді справ повинен перевіряти представлені докази й оцінювати їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, але не вправі перекладати на себе функцію доказування винності особи та формулювання обвинувачення у вчиненні правопорушення, яке неправильно було сформульоване органом чи посадовою особою, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Суд не має права за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, так як у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Згідно протоколу Серія ВАВ № 073667 від 17.05.2022 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого племінника ОСОБА_2 .
Обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є саме завдання чи існування можливості завдання шкоди психологічного характеру.
Однак під час розгляду даної справи не встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв по відношенню до свого племінника ОСОБА_2 психологічні дії, в результаті яких останній міг би почувати себе емоційно невпевненим, заляканим та нездатним захистити себе.
Слід зазначити, що диспозиція ст. 173-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Вчинення домашнього насильства в сім'ї, характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.
В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на здійснення психологічного чи психічного тиску на племінника шляхом словесних образ або погроз в його адресу, якими він навмисно спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоди психологічному чи психічному здоров'ю своєму племіннику.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, які б могли підтвердити чи спростувати обставини, викладені в ньому. В матеріалах справи відсутня характеристика на особу, як притягується до відповідальності, що теж позбавляє суд можливості об'єктивно отримати дані про особу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом ( посадовою особою ) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 2, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, Суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Уляна СТЕФАНКО