30.06.2022
Справа № 721/365/22
Провадження 2/721/112/2022
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді Стефанко У.Д.
за участю секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач Валентина Василівна до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Зазначає, що проживала з відповідачем ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 , батьками якого є сторони у справі.
На даний час дитина знаходиться на повному утриманні позивачки, разом проживають у будинку матері. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує 860 грн. щомісячно допомоги при народженні дитини. Відповідач не піклується про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, має постійний та регулярний дохід, його заробіток становить близько 10 тисяч гривень на місяць. Стан здоров'я відповідача та його матеріальне становище дозволяє утримувати спільну дитину. На утриманні інших осіб не має.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу до досягнення сином трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27.06.2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує частково, його заробіток пов'язаний з сільськогосподарською сезонністю, тобто є мінливим, а тому не має можливості сплачувати аліменти визначені позивачкою в позові. Просив задовольнити позов частково, стягувати з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 від заробітків (доходів), але не менше 50% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку. У задоволенні вимоги щодо стягнення утримання та матір дитини - відмовити.
30.06.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначає, що доводи відповідача про неможливість сплачувати аліменти є безпідставними, оскільки він офіційно працевлаштований та має стабільний дохід. Відповідачем не надано доказів з яких вбачалася б фінансова безпорадність останнього.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився хоча судом повідомлявся про час і місце розгляду справи про причини неявки суд не повідомив.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №01 від 14.01.2022 року, виданого комісією Усть-Путильської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області, ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає в будинку своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 , власного житла немає, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, отримує 860 грн. щомісячно допомоги при народженні дитини. Дитина знаходиться на її утриманні, батько дитини аліменти не сплачує, допомагає продуктами харчування.
Згідно Довідки від 21.06.2022 року № ІБ000000008 виданої ТОВ "Інтерджус" Буковина вбачається, що відповідач ОСОБА_3 працює у вказаному Товаристві на посаді начальника зміни (промисловість), сукупний дохід якого за червень 2021 року - травень 2022 року становить 79649,31 грн., сума до виплати - 64117,69 грн.
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 вбачається, що останній проживає у АДРЕСА_2 , з бабусею, якій допомагає матеріально та фізично.
Норми права, які застосував суд, мотиви з яких виходив суд та оцінка суду.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11, ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»№3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Розмір аліментів установлюється судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, та може бути визначений у частці від доходу або твердій грошовій сумі (ст.ст.183, 184 СК).
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).
Оскільки позивачкою не надано належного обґрунтування стягнення з відповідача аліментів у частці у розмірі 1/3 дитину, не доведено в повній мірі обставин, на які вона посилається у позовній заяві, не надано належних доказів на підтвердження можливості сплати відповідачем вказаних коштів щомісячно, суд, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, враховує матеріальне становище сторін, зокрема інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме те: що доказів на підтвердження розміру доходу позивачки останньою не надано. Разом з тим, відповідачем також не надано до суду належних доказів, що він має на утриманні інших дітей та доказів його скрутного матеріального стану.
Щодо твержень позивача про знаходження на його утриманні бабусі, як пенсіонера, такі не враховуються судом, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження вказаних обставин.
Отже, виходячи з мінімального розміру аліментів на одну дитину, визначеного законодавством та максимального загального розміру аліментів, який не повинен перевищувати 70% заробітної плати, запропонований відповідачем розмір аліментів, що підлягає стягненню з нього на утримання однієї дитини у розмірі ј частки з усіх видів його заробітків та доходів відповідає передбаченому законом розміру аліментів на одну дитину, і на думку суду такий розмір буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання дитини з матір'ю, її вік, матеріальний стан позивачки, вартість життя та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров'я дитини. Також судом враховується те, що згідно довідки про доходи відповідача ОСОБА_3 , він працевлаштований та отримує заробітну плату на рівні орієнтовно мінімальної заробітної плати, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення а з відповідача слід стягувати аліменти на її користь на утримання їх малолітнього сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч. 1 ст. 192 СК України).
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, то саме такий розмір аліментів сприятиме матеріальному забезпеченню дитини, та створенню належних умов їх фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини суд виходить з наступного:
Згідно ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія , доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Згідно статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч.1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч.2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч.4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч.5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч.6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку відповідає вимогам закону, однак, позивачем не доведено, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі ј частки всіх видів доходу.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач працевлаштований та отримує дохід в розмірі наближеному до мінімальної заробітної плати, а отже може надавати матеріальну допомогу матері його дитини.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб матері його дитини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково: стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки усіх видів його доходу до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 183,191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 31.05.2022 року і до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп в дохід держави.
Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду.
Сторони у справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 30.06.2022 року.
Суддя: Уляна СТЕФАНКО