справа № 631/443/20
провадження № 2-о/631/7/21
14 липня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Колодяжної А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селище міського типу Нова Водолага цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, - «Про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини»,-
02.06.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін В. В., із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: - НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини» (вхідний № 3108/20-вх), на обґрунтування якої заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресом: АДРЕСА_1 ,- та за життя був цивільним чоловіком матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті жінки ОСОБА_2 залишився жити разом з заявницею однією сім'єю, вів спільне господарство. Відповідно до акту депутату Нововодолазької селищної ради Ободовського Ю. Д., складеного 27.02.2019 року за № 193, з квітня 1992 року ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_2 проживали за адресом: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та всі витрати на його поховання були понесені заявницею. 18.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріусу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 не була зареєстрована разом зі спадкодавцем за адресом: АДРЕСА_1 , а мала реєстрацію за адресом: АДРЕСА_2 . Оскільки родинних відносин з померлим вона не мала, хоча й на момент смерті ОСОБА_2 проживала з ним однією сім'єю не менше як п'ять років, тому просила встановити факт її проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 1 - 4)
04.08.2020 року представник позивача за ордером - адвокат Мезін В. В. звернувся до суду із клопотанням (вхідний № 4485/20-вх) про витребування доказів по справі, а саме: інформації про наявність або відсутність спадкових справ та заповітів після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ,- яке задоволене й на підставі ухвали суду від 04.08.2020 року копія спадкової справи витребувана, долучена до матеріалів справи та досліджена в ході судового розгляду (а. с. 33, 35 - 39, 46 - 59).
Заявник ОСОБА_1 у судовому засідання свої вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні змісту заяви, у подальшому до суду не з'явилась, проте надала заяву, зареєстровану за вхідним № 3840/21-вх від 08.07.2021 року, в який прохала закінчити розгляд справи за її відсутності (а. с. 131).
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мезін В. В., що діяв за ордером від 05.02.2020 року (серії ДН № 113064), виданим на підставі договору про надання правової допомоги б/н, укладеного 05.02.2020 року між ним та ОСОБА_1 , а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ДН № 5686), виданого 24.12.2019 року на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області № 17 від 27.11.2019 року, у судовому засіданні також підтримав повністю заяву своєї довірительки та просив її задовольнити, в подальшому теж до суду не з'явився, хоча про місце, дату та час наступного судового засідання був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про оголошення перерви у розгляді або щодо закінчення розгляду справи за його відсутності не надавав (а. с. 15 - 17, 18, 19, 130).
Представник заінтересованої особи - НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ - у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак сільський голова Єсін О. надіслав листа, що зареєстрований за вхідним № 3262/21-вх від 11.06.2021 року, в якому просив справу розглянути за їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти задоволення заяви (а. с. 117 ).
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 зазначеного вище кодифікованого закону України, особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у заявника та представника заінтересованої особи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: заслухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків та дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Так, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , пояснила, що вона з 1991 року є сусідкою ОСОБА_1 та померлих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . На момент її переїзду до села Знам'янка Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_1 проживала разом із матір'ю та вітчимом. Зазначила, що спілкувалася із ними усіма по-сусідськи, часто бувала у них на подвір'ї. Про те, що ОСОБА_2 не був батьком ОСОБА_1 дізналася лише після його смерті на похованні, оскільки вони жили разом, дружно та виглядали рідними людьми.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , який також є сусідом сім'ї ОСОБА_1 , пояснив, що вони з померлим ОСОБА_2 мешкали в одному селі та тривалий час працювали на одному підприємстві. Після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , піклувалася про ОСОБА_2 до смерті того, та поховала його. Про те, що він не був батьком ОСОБА_1 дізнався лише на похованні, оскільки вони жили разом, дружно та він завжди вважав їх однією сім'єю.
З паспорта громадянина України (серії НОМЕР_1 ), виданого 01.06.1999 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресом: АДРЕСА_2 , з 10.03.2006 року. В період з 22.04.1992 року по 10.03.2006 року була зареєстрована за адресом: АДРЕСА_3 (а. с. 6 - 7).
Згідно зі Свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_2 ), виданого Знам'янською сільською радою Нововодолазького районну Харківської області 16.09.1999 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років від отруєння алкоголем в селі Знам'янка Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 16.09.1999 року зроблено актовий запис за № 17 (а. с. 9).
З копії аркушів 45 та 46 погосподарської книги на домоволодіння, розташоване за адресом: АДРЕСА_2 ,- (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), убачається, що в період з 2001 року по 2005 рік першим членом домогосподарства є ОСОБА_1 . До списку членів домогосподарства входять: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і ОСОБА_2 (а. с. 10, 11).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, постановленої 18.03.2020 року державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян В. Г., ОСОБА_1 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкування здійснюється за заповітом або законом й, оскільки ОСОБА_2 за життя заповіт не склав, то право на спадкування мають особи, визначені статтями 1261 - 1265 Цивільного кодексу України. В четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (а. с. 12).
Як убачається з Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, наданого 18.03.2020 року за № 59854464, Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою в цей день до спадкового реєстру внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 65692038 (у нотаріуса № 45/2020) щодо спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13).
Згідно з актом підтвердження спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , складеного 21.02.2019 року депутатом округу № 24 Нововодолазької селищної ради Ободовським Ю. Д., підпис якого засвідчений секретарем Нововодолазької селищної ради Степаненко Н. Є. 27.02.2019 року за № 193, встановлено, що з квітня 1992 року ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_2 проживали разом за адресом: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , вела з ним спільне господарство до дня смерті того 01.09.2005 року, та понесла всі витрати, пов'язані з похованням. Зазначене підтверджується сусідами, які проживали та на даний час проживають по АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мешкає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 14).
Зі спадкової справи № 45/2020, заведеної державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка надійшла до суду за вхідним № 4894/20-вх від 28.08.2020 року, вбачається, що:
-18.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазької державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка складається з права на земельну частку (пай), розміром 8,35 в умовних кадастрових гектарах, в КСП «Іскра» в селі Знам'янка Нововодолазького району Харківської області, що належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) (серії ХР № 0038330), виданого 01.10.1996 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01.10.1996 року за № 130 (а. с. 47);
-з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00025686721, сформованого 20.02.2020 року о 17:44:45 за параметрами запиту ОСОБА_2 , вбачається, що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесений реєстраційний запис щодо реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в відомостях про заявника значиться ОСОБА_1 , свідоцтво про смерть не видавалося (а. с. 48 - 49);
-відповідно до довідки спеціаліста з питань діловодства загального відділу Нововодолазької селищної ради Великої Т., виданої 02.03.2020 року за № 14-37/57, ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно був зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 ,- з 28.02.1983 року і по день смерті. Проживав разом з ОСОБА_1 та її дітьми: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 (а. с. 50);
-згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) (серії ХР № 0038330), виданого члену КСП «Іскра», розташованого в селі Знам'янка Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 на підставі рішення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 01.10.1996 року належить право на земельну частку (пай), розміром 8,35 в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 01.10.1996 року за № 130 (а. с. 51);
-з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва на право на спадщину), наданої 18.03.2020 року о 10 годині 20 хвилин Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою за № 59854397, вбачається, що за параметрами пошуку Храмов В_ктор Макс% відсутня інформація в реєстрі (а. с. 52);
-відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наданої 18.03.2020 року о 10 годині 20 хвилин Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою за № 59854413, за параметрами пошуку Храмов В_ктор Макс% відсутня інформація в реєстрі (а. с. 53).
Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що вони є цивільно-правовими та їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) і Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями).
Так, з огляду на приписи пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 1 статі 315 Цивільного процесуального кодексу України - встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.
У свою чергу положення частини 1 статті 293 вказаного Цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Положення частини 1 статті 315 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.
Зміст частини 2 вказаної статті зазначає про те, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як убачається з положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами та доповненнями), наведений у нормах Цивільного процесуального кодексу України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Крім того, цим же пунктом Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на те, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 , повністю підтриманої нею та її представником за ордером у судовому засіданні, вбачається, що встановлення юридичного факту її постійного проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини необхідно їй для забезпечення можливості реалізації права на спадщину.
Абзаци 1 та 2 пункту 2 постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» мовлять про те, що такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Також, ухвалюючи це рішення, суд виходить з положень частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).
Приписами статей 1216 та 1217 вказаного кодифікованого закону України обумовлено, що спадкуванням, яке може здійснюватися за заповітом або за законом, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з правилами частини 1 та 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового акту спадщина відкривається внаслідок смерті, а часом її відкриття вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, що виданий відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
При цьому, як зазначено у частині 1 статті 1222 вказаного кодексу, спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Отже, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини 1 та 2 статті 1223 зазначеного останнім нормативно-правового кодифікованого акту України).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наданої 18.03.2020 року о 10 годині 20 хвилин Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою за № 59854413, за параметрами пошуку Храмов В_ктор Макс% відсутня інформація в реєстрі (а. с. 53).
Отже, за життя померлий не зробив заповідального розпорядження, тому спадкування належного померлому майна повинно здійснюватися за законом.
Положення статті 1258 Цивільного кодексу України роз'яснюють, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Ретельно перевіривши матеріали справи, а також відомості, надані судові нотаріусом, зокрема, копію спадкової справи та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд убачає, що єдиною особою, зацікавленою у прийнятті спадщини, є ОСОБА_1 , яка впродовж шести місяців із дня смерті ОСОБА_2 не звернулася до нотаріуса із відповідною письмовою заявою про прийняття спадщини.
З матеріалів справи убачається та доведено належними доказами в суді, що позивач та спадкодавець мешкали з 1992 року за одним адресом: АДРЕСА_1 ,- та вели сумісне господарство. При цьому заявник знята з реєстрації за цим адресом у 2006 році.
Окрім того, доказом постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'ю на час відкриття спадщини є не тільки досліджені у судовому засіданні письмові докази, зокрема, Акт, складений 21.02.2019 року депутатом округу № 24 Нововодолазької селищної ради Ободовським Ю. Д., підпис якого засвідчений секретарем Нововодолазької селищної ради Степаненко Н. Є. 27.02.2019 року за № 193, а й показання допитаних судом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є сусідами померлого та заявниці.
Відповідно до положень статей 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями) видача свідоцтва про право на спадщину визнається нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусами.
На дату подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентований відповідним Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, підпункт 1.2. пункту 1 глави 10 розділу ІІ якого обумовлює, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
При цьому, на виконання вимог підпункт 4.1. пункту 4 глави 10 розділу ІІ того ж Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Отже, як дійсно обумовлено підпунктом 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного вище Порядку, факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , породжує юридичні наслідки у виді отримання спадщини та відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом.
Аналізуючи причини звернення заявника до суду із вимогою про встановлення факту постійного проживання однією сім'ю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, суд переконався, що цей факт необхідний їй задля оформлення спадщини.
При цьому, з огляду на зміст постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятої державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян В. Г., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), розміром 8,35 в умовних кадастрових гектарах, в КСП «Іскра» в селі Знам'янка Нововодолазького району Харківської області,- після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років на момент відкриття спадщини повинен бути встановлений судовим рішенням.
Таким чином, проаналізував всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення її заяви шляхом встановлення факту проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Ухвалюючи це рішення, суд враховує, що заявник є єдиним спадкоємцем спадкодавця, й згідно положень частини 1 та 3 статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови у її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що до участі у справі залучена належна заінтересована особа.
У відповідності із приписами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261 - 1265 і 1277 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); статями 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 211, 214, 223, 227, 230, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 і пунктом 5 частини 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтею 319, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355, пунктом 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: - НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, «Про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини» задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менш ніж п'ять років на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_4 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_1 );
Заінтересована особа: НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА, місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997);
Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Повне рішення складено з урахуванням приписів частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 26 липня 2021 року.
Суддя: С. В. Мащенко