Справа № 627/666/21
27 травня 2022 року смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря - Сургай М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про поновлення батьківських прав -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить поновити його в батьківських правах щодо неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 04 лютого 2010 року було розірвано. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що заочним рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 29.11.2010 року по справі № 2-970/2010, його було позбавлено батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після позбавлення його батьківських прав, колишня дружина (відповідач по справі) дозволяла спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, однак два роки тому її позиція змінилася: на даний час брати участь у вихованні дочки позивачу можливості не надає, на будь-який контакт не виходить, забороняє спілкуватися з дитиною, що спричиняє позивачеві моральну шкоду, адже від доньки він ніколи не відмовлявся. Він як батько має бажання бачитися з донькою та брати участь у її фізичному та духовному вихованні. Дружина позивача підтримує прагнення позивача поновити його батьківські права відносно доньки, цього ж бажають і всі родичі, які також втратили можливість спілкуватися з дитиною.
Позивач вказує, що в період з 18.09.2010 року по 16.09.2015 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби, під час його перебування в установі із його заробітної плати на утримання доньки ОСОБА_3 відраховувалися аліменти. Після відбування покарання позивач кардинально змінив свій спосіб життя, та має бажання брати участь у житті доньки, зазначає, що влаштувався на роботу та перераховував аліменти на утриманні доньки, уклав шлюб від якого має ще одну дитину - ОСОБА_4 , до виховання якої ставиться відповідально; бажає щоб діти спілкувалися один з одним. За місцем реєстрації характеризується позитивно, спиртних чи наркотичних речовин не приймає, має у власності нерухоме майно. Зазначає, що даний час своєчасно сплачує аліменти та, по можливості, надає на утримання доньки кошти в більшому розмірі, ніж зазначено у рішенні суду.
Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив. У попередніх судових засіданнях позовні вимоги та відповідь на відзив підтримав, прохав суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача - адвокат Косінська О.В. у відкритому судовому засіданні позовні вимоги та відповідь на відзив підтримала, прохала суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення, відзив на позовну заяву від 18.11.2021 року не підтримала.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у відкритому судовому засіданні, вважав за доцільне поновити ОСОБА_1 у батьківських правах відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини першої статті 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно із частинами першою, третьою статті 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні до неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).
Конвенція про права дитини ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року.
Згідно із пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.
Так, ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Також ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», (заява № 2091/13) та у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, § 100) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.
ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
При цьому, у конкретній ситуації враховується, що з іншої сторони держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 52).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 04.02.2010 року було розірвано, про що свідчить копія відповідного рішення суду по справі № 2-18/2010 р. та копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області /а.с.27,14/.
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.01.2009 року Відділом РАЦС по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції /а.с.12/.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 29.11.2010 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.13-14/.
Відповідно до довідки про звільнення серії ХАР № 05532 ОСОБА_1 відбував покарання в установах державної кримінально - виконавчої служби з 18.09.2010 по 16.09.2015 року, звідки 16.09.2015 року звільнений умовно-достроково /а.с.16/.
06.09.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 /а.с.15/. Від шлюбу має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 /а.с.17/.
З копії характеристик на жильця ЖК «Олексіївський №1», виданої начальником житлового кооперативу «Олексіївський», вбачається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, перебуває у шлюбі, алкогольними напоями не зловживає, працевлаштований, має на утриманні малолітнього сина, відповідально ставиться до виконання доручень, сусіди відзиваються позитивно /а.с.18/.
Як вбачається з копії довідки, виданої 16.06.2021 року ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_6 з 11.02.2020 року на посаді підсобного робітника /а.с.19/. Крім того, ФОП ОСОБА_6 надано характеристику на ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній у роботі демонструє дисциплінованість, акуратність та пунктуальність; зарекомендував себе як розумна та харизматична особистість, цілеспрямований та здатний досягати цілей, які ставить перед собою; дотримується розпорядку дня та правил з охорони праці /а.с.20/.
З копій квитанцій наданих позивачем до суду за 2018, 2019 та 2021 роки вбачається, що останнім здійснювалися перекази аліментів як на адресу відповідачки ОСОБА_2 , так і на адресу їхньої спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 /а.с.28-29/.
З копії довідки № 1483 від 14.06.2021 року виданої лікарем-наркологом КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває /а.с.24/.
Службою у справах дітей по Шевченківському району 16.07.2021 року було проведено обстеження умов проживання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт за № 107 від 16.07.2021 року, з якого вбачається, що умови проживання задовільні, квартира потребує косметичного ремонту, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою. В квартирі чисто, затишно, охайно. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окреме спальне місце для дитини, полиці у шафі для зберігання речей та одягу, письмовий стіл, комп'ютерна техніка /а.с.53/.
З інформаційної довідки наданої ДОП СДОП ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції Божедай Р., вбачається, що ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується позитивно, порушень громадського спокою не допускає, спиртними напоями не зловживає, з сусідами перебуває в дружній відносинах. З 16.09.2015 року по 16.09.2021 року перебував у ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області на профілактичному обліку у якості особи, яка формально підпадає під дію ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі». В період часу з початку 2020 року по день видачі довідки будь-яких скарг чи заяв на ОСОБА_1 до ХРУП 3№ ГУНП в Харківській області не надходило. До кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався /а.с.83/.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.03.2021 року, позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №2380 серія, виданий 14.08.1999 року, на праві спільної часткової власності належить ј частка квартири АДРЕСА_2 /а.с.75-77, 73-74/.
Згідно із висновком органу опіки і піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 05.10.2021 року № 01-22/5192, орган вважає за доцільне поновити в батьківських правах ОСОБА_1 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 67/.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , пояснила, що вона є матір'ю позивача. З колишньою невісткою (відповідачкою по справі) спілкуються, але не часто. Зазначає, що до шлюбу відповідач проживала з позивачем у свідка близько двох років, потім завагітніла та вони одружилися. Свідок доглядала за вагітною невісткою, допомагала їй та супроводжувала в лікарню. Через чотири місяці після пологів ОСОБА_2 повідомила позивача, що не може жити з ним, та покинула його, повернувшись з дитиною до смт Краснокутська, позивач залишився проживати в м. Харкові. Зазначила, що позивач інколи їздив до відповідачки, яка часто дратувала його твердженнями про те, що в неї нібито є інший чоловік. Спочатку обіцяла, що через деякий час повернеться до ОСОБА_1 , але згодом звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення з ОСОБА_1 аліментів. Одного дня відповідачка зателефонувала свідку та повідомила, що ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом у м. Харкові та приїхав на ньому до неї в смт Краснокутськ, потім з її телефону зателефонував до поліції зізнався у вчиненому. На той час шлюб між позивачем та відповідачем вже було розірвано. ОСОБА_1 відбував покарання в місцях позбавлення волі, в той час як за заявою відповідача його було позбавлено батьківських прав. Відповідач разом з донькою приїжджали до колонії на побачення. Після відбуття ОСОБА_1 покарання, відповідач дозволяла йому спілкуватися з їхньою спільною дитиною ОСОБА_8 . Онука приїжджала в гості до бабусі, та бачилася з батьком. Влітку 2014 та 2016 року свідок брала ОСОБА_8 з собою на море. Стосунки почали псуватися з 2018 року. Кристина приїжджала до неї на ювілей, який святкувала ресторані разом з новою родиною позивача. В 2019 рокі Кристина приїжджала до оселі свідка в м. Харків, та разом з батьком гуляла містом. Потім ОСОБА_1 захворів на розсіяний склероз і деякий час не спілкувався з дитиною. Свідку відомо, що відповідач ОСОБА_2 проживає зі співмешканцем, який її б'є, це відбувається на очах Кристини. Через побоювання, що останній може підійняти руку на ОСОБА_8 , позивач вирішив поновити батьківські права. Свідок завжди була в добрих відносинах з відповідачкою, з телефонних розмов з ОСОБА_2 свідок була обізнана про життя ОСОБА_8 . Зазначила, що кожного року, крім останнього, на свята та дні народження ОСОБА_8 надсилали їй подарунки, аліменти син сплачує регулярно. Поновлення батьківських прав ОСОБА_1 необхідно щоб піклуватися про свою доньку.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Так, відповідно до вимог закону судом в присутності психолога ОСОБА_10 , було з'ясовано думку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу доцільності поновлення батьківських прав її біологічного батька ОСОБА_1 відносно неї. Дитина пояснила суду, що вона не заперечує проти поновлення ОСОБА_1 в батьківських правах відносно неї, запевнила суд у своєму прагненні до спілкування з батьком.
Статтею 153 СК України встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зазначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 СК України при вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
У відкритому судовому засіданні відповідач не заперечувала щодо поновлення ОСОБА_1 в його батьківських правах відносно їхньої спільної малолітньої доньки ОСОБА_3 .
За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Згідно із вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, заслухавши пояснення сторін, пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, заслухавши думку дитини, врахувавши той факт, що позивач сплачує аліменти на утримання дитини, спиртними напоями не зловживає, беручи до уваги його бажання займатися вихованням своєї доньки та турбуватися про неї; встановивши, що поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, істотно змінилися, суд дійшов висновку про поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про поновлення батьківських прав заявлені обґрунтовано та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак, підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 7, 169, 171 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про поновлення батьківських прав - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в батьківських правах, щодо малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач - ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, буд. № 1, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, 62002.
Суддя І.В. Бугаєнко