Справа № 626/546/22
Провадження № 2/626/299/2022
Іменем України
30.06.2022 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Гусара П.І..,
за участю секретаря Івашкіної Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з третіми особами: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим Олександром Сергійовичем про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3784 від 01.06.2021 року про стягнення з нього на користь відповідача коштів в розмірі 19050,00 грн.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2022 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження №68518326 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 19050,00 грн на підставі Виконавчого напису №3784 від 01.06.2021 року виданого приватним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем. Вважає, що приватний нотаріус не мав права видавати оскаржуваний виконавчий напис, про стягнення з нього коштів на користь відповідача, а тому цей напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не має перед відповідачем будь-яких зобов'язань підтверджених нотаріально посвідченою угодою.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
В матеріалах справи мається заява представника позивача - Карлаш І.А. про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позовну заяву суду не надав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи належним чином, матеріали витребувані судом надані приватним нотаріусом.
Так як представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2022 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження №68518326 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 19050,00 грн на підставі Виконавчого напису №3784 від 01.06.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем.
Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса не підлягають виконанню, оскільки виданий без будь-яких законних підстав.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідачем не доведена та обставина, що серед наданих ним нотаріусу для вчинення виконавчого напису документів був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
Зазначене узгоджується із висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними в постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2020 № 757/24703/18-ц.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК).
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства та він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
За вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Крім того, ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 28.03.2022 року забезпечено позов шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 01.06.2021 р. за №3784 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в сумі 19 050,00 грн у виконавчому провадженні №68518326 до закінчення розгляду справи.
Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати.
Так, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню з відповідача у сумі 992,40 грн, а також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при подачі заяви про забезпечення позову у сумі 496,20 грн, всього - 1488,60 грн.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)" від 25.03.2022 №14/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем виконавчий напис №3784 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01113, бульвар Лесі України, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598, заборгованості в розмірі 19050 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01113, бульвар Лесі України, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Полтавський апеляційний суд.
Суддя