1Справа № 335/3142/22 3/335/1109/2022
про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення
30 червня 2022 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця - водія 1 відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 043322 ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за таких обставин.
22.05.2022 о 21:30 год. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією в умовах воєнного стану, перебуваючи відповідно до направлення начальника медичної служби на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня № 5» за адресою: вул. Перемоги, буд. 80, м. Запоріжжя, самовільно залишив лікарняний заклад всупереч ст. 11, 16, 17, 49, 127, 182 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулось 13.06.2022, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що він не покидав лікарню, а на момент перевірки знаходився на вулиці на території лікарні, де зустрічався з дружиною. Повернувшись до палати, йому повідомили, що відбулась перевірка. Він почав телефонувати командиру, але телефон не відповідав. Після лікування та повернення до військової частини було проведено службове розслідування, під час якого він на вимогу командира написав пояснення про визнання вказаного факту, оскільки вважав, що для нього це не потягне ніякої відповідальності. Просив надані ним письмові пояснення під час службового розслідування не враховувавати.
У подальшому в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Оскільки в силу вимог статті 268 КУпАП його участь під час розгляду даної справи не є обов'язковою, тому суд вважав можливим закінчити розгляд цієї справи за його відсутності.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Стариченко М.П. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначав, що порушено строки складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлені ч. 2 ст. 254 КУпАП, а сам протокол не відповідає вимогам вказаного Кодексу, оскільки у ньому не розкрито суті адміністративного правопорушення. Натомість, ст. 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби. Також у протоколі міститься посилання на порушення статті 182 Статуту Збройних Сил України, яка передбачає вимоги для розміщення складів. Також зазначав, що особа, яка проводила службове розслідування, та свідки є заінтересованими особами, оскільки є офіцером та військовослужбовцями. Натомість, пояснень від чергового лікаря, медсестри, осіб, що лікувались із ОСОБА_1 в одній палаті, відібрано не було. Вважав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена, та просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.
Частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивна сторона правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, що передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (через хворобу, у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої служби та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
У даному випадку в протоколі про військове адміністративне правопорушення викладена об'єктивна сторона правопорушення як самовільне залишення медичного закладу, в якому солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні, чим порушив ст.ст. 11, 16, 17, 49, 127, 182 Статуту.
Тобто, у протоколі про військове адміністративне правопорушення не конкретизовано саме службового обов'язку, який не виконав чи неналежним чином виконав ОСОБА_1 через недбале ставлення до нього.
Так, Законами України затверджені такі статути Збройних Сил України: Статут внутрішньої служби, Дисциплінарний статут, Статут гарнізонної і вартової служб, Стройовий статут.
Одна, у протоколі не конкретизовано назви Статуту, порушення вимог якого інкриміновано ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З доданого до протоколу наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 13.06.2022 № 400 «Про підсумки службового розслідування» випливає, що солдат ОСОБА_1 був направлений у медичний заклад на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини, відповідно до медичного направлення, а тому вважається таким, що був направлений у відрядження для лікування. Тому, військовослужбовцю забороняється покидати розташування лікарні без дозволу безпосереднього командира відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець за мобілізацією солдат ОСОБА_1 самовільно, без дозволу лікаря залишив лікувальний заклад для вирішення своїх особистих питань, чим порушив порядок та правила проходження військової служби, що регламентовані статутами та іншими законами України.
У той же час, з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він територію лікарні не покидав, а на час перевірки знаходився не у палаті, а на вулиці.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 наданими суду доказами не спростовуються.
Так, згідно з копією вкладного листа до історії його хвороби, в ньому наявна відмітка чергового лікаря за 22.05.2022 о 21:30 год. про те, що хворий відсутній в палаті та у відділенні.
Допитана судом в якості свідка лікуючий лікар ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснила, що у лікарні діє вільний режим, пацієнти мають право виходити на вулицю та перебувати на території лікарні. Вони не постійно знаходяться в палаті та у відділенні, оскільки можуть вийти на процедури, на вулицю. При цьому, піші прогулянки є частиною терапії пацієнтів. Солдат ОСОБА_1 під час лікування поводився адекватно, претензій до нього не було. Один раз він звернувся до неї з питання можливості покинути заклад, але оскільки вона це питання не вирішує, тому направила його до завідувача відділенням, який ОСОБА_1 відмовив.
Доказів, що станом на 22.05.2022 на 21:30 год. ОСОБА_1 взагалі був відсутній на території лікарні, суду не надано. Долучені до протоколу висновок службового розслідування, затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 12.06.2022, письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не підтверджують факту відсутності ОСОБА_1 22.05.2022 о 21:30 год. на території лікарні, а лише підтверджують його відсутність у відділенні.
При цьому, з письмових пояснень ОСОБА_4 випливає, що перевірку території лікарні він проводив 23.05.2022 о 09:30 год. Натомість у протоколі про військове адміністративне правопорушення вказано дату та час його вчинення 22.05.2022 о 21:30 год.
Письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що визнає вину у самовільному залишенні 22.05.2022 лікарні, що додані до протоколу, до уваги судом не приймаються, оскільки вони відібрані від нього 30.05.2022 у межах проведення службового розслідування. Під час складання протоколу про військове адміністративне правопорушення письмові пояснення від ОСОБА_1 всупереч ч. 3 ст. 256 КУпАП не відбирались, а сам протокол складено із порушенням визначеного ч. 2 ст. 254 КУпАП строку (не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення).
Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що наданими суду доказами не доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Невідповідність фабули правопорушення його об'єктивній стороні, недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення обумовлюють наявність підстав для закриття провадження у цій справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 27, 34, 35, 130, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Шалагінова