Копія
Справа № 397/43/22
н/п : 1-кп/397/55/22
Іменем України
29.06.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000571 від 01.08.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді тесляра військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, є особою, яка відповідно ст. 89 КК України, не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України(далі - КК України),
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
О 08 годині 00 хвилин 08.07.2019 ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом осіб рядового складу на посаді тесляра лісопильного відділення взводу забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, не з'явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , без поважних причин та, перебуваючи за зареєстрованим місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та в інших місцях, ухилявся від проходження військової служби у період до 18.30 год. 21.12.2021, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, проте на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання показань суду.
Ураховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз'яснено.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю визнає свою провину, а тому за згодою учасників судового провадження, суд обмежився дослідженням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого та досудової доповіді, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності відношення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення.
Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним і воно ніким не оспорюється. У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 407 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Як особа, ОСОБА_3 негативно характеризується за місцем проходження військової служби, однак за місцем проживання характеризується позитивно, є особою, яка відповідно ст. 89 КК України, не має судимостей, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також, судом враховується і досудова доповідь на обвинуваченого, згідно з якою, виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення чи обмеження його волі (а.с. 52-53).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його тяжкість, особу обвинуваченого, суд приходить до переконливого висновку, що справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_3 , а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 4 ст. 407 КК України.
Водночас, відповідно до ч. 1, 4 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді (…) позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Так, судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_3 хоча і вчинив тяжке кримінальне правопорушення, однак є особою яка не має судимостей, повністю визнав свою провину, щиро розкаявся за вчинене та запевнив суд, що більше не буде вчиняти протиправні діяння, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до досудової доповіді виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства.
За наведених обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, а тому до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у межах, визначених ч. 4 ст. 75 КК України.
При цьому, на обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно покласти обов'язки, визначені в ч. 1 ст. 76 КК України, без покладення на нього додаткових обов'язків, передбачених частиною третьою вказаної статті КК України.
Підстави для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 на період апеляційного оскарження даного вироку, відсутні.
Цивільний позов, судові витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2022 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Копію засвідчено «___»________________2022 року.