Копія
Справа № 397/1084/21
н/п : 2/397/45/22
Іменем України
30.06.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді: Івченко О.П.,
за участю: секретаря судового засідання Іваненко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника Кропліс Ксенії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 15457,21 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2270 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 з листопада 2018 по жовтень 2021 (включно) було спожито природний газ на загальну суму 15457,21 грн..
Ухвалою суду від 19.08.2020 постачальнику відмовлено у видачі судового наказу через відсутність копії договору постачання природного газу.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у серах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 та ст.6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.633, 634, 641, 642 ЦК України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостроннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до вимог Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальником підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» та вноситься до особового рахунку споживача).
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідач акцептував Договір, фактично споживаючи природний газ.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такого ж висновку дійшов ВСУ, розглядаючи справу №6-2951цс15 (постанова від 20.04.2016).
На умовах договору позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Враховуючи вимоги пп.1 п.4.4 розділу ІV Договору, п.1 гл.4 розділу ІХ, п.2 гл.7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, постачальник проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу.
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ №119/101-3761 від 21.10.2019 в сумі 15032,35 грн. (станом на дату надсилання вимоги боржнику), яка залишилася незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано, борг не сплачено.
Позивачем в період з листопада 2018 по жовтень 2021 (включно) було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 15457,21 грн., в той час як відповідачем за цей же період не було здійснено жодної оплати, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.
А тому, на підставі ст. 610, 612, 617, 625, 629 ЦК України, вищевказані обставини є підставою для стягнення боргу в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.01.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.36-37).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений, просив розгляд справи здійснювати без її участі (а.с. 3-9,52,59).
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання, призначене на 30.06.2022, не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав (а.с. 61).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд даної справи за відсутності відповідача, про що постановлена відповідна ухвала, на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 35).
ОСОБА_1 за вказаною адресою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надавалися послуги з постачання природного газу, на якого відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 , заборгованість по оплаті яких за період з листопада 2018 по жовтень 2021 (включно) складає 15457,21 грн. (а. с. 23).
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2020 було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача, оскільки не було додано копії договору, за яким було пред'явлено вимоги про стягнення (а.с.18-22).
21.10.2020 за №119/101-3761 відповідачу ОСОБА_1 направлялася вимога про сплату заборгованості за спожитий газ в сумі 15032,35 грн. в строк не пізніше 05.11.2019 (а.с.25).
13.09.2021 ОСОБА_1 було підписано Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача).
Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Відповідно до ст. 714 ЦК України - за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
30.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесено Постанову за N 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу", відповідно до статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", у пункті 1.1. якої зазначено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
В пункті 1.3 вказаної Постанови №2498 від 30.09.2015, зазначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з п. 2 Розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2496 від 30.09.2015 (в редакції станом на листопад 2018), постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 2 Розділу III вказаних Правил, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
У відповідності до пункту 4 розділу III вказаних Правил, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ вказаних Правил, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами .
Згідно з пунктом 2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, на підставі якого шляхом фактичного споживання ОСОБА_1 природного газу між сторонами укладений договір на постачання природного газу, ТОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України" зобов'язувалося постачати відповідачу природний газ в необхідних для неї об'ємах (обсягах), а відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Судом встановлено, що ТОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України" виконало в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, зокрема, провело пуск газу у будинок відповідача, завело на відповідача особовий рахунок, здійснювало постачання природного газу, а відповідач ОСОБА_1 отримував вказані послуги, проте не проводив оплату послуг за спожитий газ, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами. Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічну правову позицію виловив Верховний Суд України у постанові від 20.04.2016 у справі N 6-2951цс15 та Верховний Суд у постанові від 09.06.2021 у справі № 303/7554/16-ц (провадження № 61-20523св19).
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" - споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно з розрахунку, наданим суду позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за спожитий природний газ за період з листопада 2018 по жовтень 2021 (включно) становить 15457,21 грн.
А тому з врахуванням обов'язку відповідача сплачувати за спожитий природний газ, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 15457,21 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 141, 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов представника Кропліс Ксенії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 15457 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень 21 (двадцять одну) копійку на рахунок: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465 та понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок на поточний рахунок НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На заочне рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ - 40121452.
Представник позивача: головний юрисконсульт Юридичного відділу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Кропліс Ксенія Миколаївна, місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, довіреність від 01.09.2020 №59.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Суддя: /підпис/ П.О.Івченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_____________20___ набрало законної сили.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи № 397/1084/21.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ________________П.О.Івченко
Копію засвідчено «___»_____________20___ .