Справа № 185/3469/22
Провадження № 2-о/185/161/22
30 червня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі судді Ткаченка О.А., при секретарі Клименко О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
17.05.2022 року представник заявника - адвокат Давидов Д.О. звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить встановити факт перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня його смерті.
В обґрунтування заяви покликається на те, що у відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу з 16.06.1972 року по 11.07.2021 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується копією вказаного документа. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер в м.Павлограді Дніпропетровської області, про що свідчить відповідна копія свідоцтва про його смерть. На момент смерті її чоловік, як потерпілий від професійного захворювання, знаходився на обліку у Павлоградському відділенні Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, де отримував щомісячні страхові виплати у зв'язку з частковою втратою працездатності, що підтверджується довідкою МСЕК про причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням №0000263 від 22.03.2022 року. 07.04.2022 року вона звернулась до Павлоградського відділення Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою на одержання щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого, який відмовив у призначенні щомісячних страхових виплат та роз'яснив необхідність додати ще й підтвердження знаходження на утриманні чоловіка за його життя. За життя її чоловік отримував пенсію в розмірі близько 18000 грн. та щомісячні страхові виплати у Фонді приблизно в розмірі 10000 грн., що дозволяло ОСОБА_2 повністю утримувати матеріально та забезпечувати всі її грошові потреби. Вона є непрацездатною пенсіонеркою з 20.05.2014 року, розмір її пенсії до моменту смерті чоловіка складав близько 3000 грн. на місяць. Доходи померлого чоловіка були її основним джерелом існування, чоловік майже повністю утримував її, а отримувана чоловіком пенсія та страхові виплати були практично єдиними та основними джерелами існування їх родини та її особисто. За життя чоловіка вони були зареєстровані разом до дня його смерті у АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. Свої доводи, що доходи чоловіка були основним джерелом існуванням нашої сім'ї надаю довідку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про свої доходи, із якої явно видно, що розмір її пенсії після смерті ОСОБА_2 виріс майже у три рази після призначення мені пенсії по втраті годувальника і саме органи пенсійного фонду при призначенні їй пенсії по втраті годувальника, відповідно до положень ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого, які були на його утриманні, не мали до неї жодних претензій у частині підтвердження факту знаходження її на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26.05.2022 відкрито провадження в справі та призначено судове засідання.
Заявниця ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, однак через канцелярію суду надійшла заява представника про розгляд справи без його участі. Заяву про встановлення юридичного факту підтримав.
Представник заінтересованої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в судове засідання не прибув, 21.06.2022 через канцелярію суду надійшло його заперечення на заяву про встановлення факту перебування на утриманні, просив залишити заяву без розгляду. В обґрунтування заперечення вказав, що предметом розгляду заяви є позиція Фонду викладена в листі Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області №24.8-01/3979 від 19.04.2022 щодо неможливості призначення ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату у разі смерті потерпілого відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт перебування заявника на утриманні чоловіка ОСОБА_2 . При цьому зазначає, що ОСОБА_2 при зверненні до Павлоградського відділення із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 від 07.04.2022 року, який помер в наслідок професійного захворювання 11 липня 2021 року, надала документи: копію паспорту ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про шлюб; довідку про реєстрацію та склад сім'ї; акт про фактичне проживання; копію трудової книжки ОСОБА_1 ; копію пенсійного посвідчення; довідку з банківськими реквізитами; довідку про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом. Вважає, що встановлення факту перебування на утриманні чоловіка необхідно для подальшого звернення до Фонду соціального страхування України з приводу призначення щомісячної страхової виплати, тобто, кінцевою метою звернення є набуття права на отримання страхової виплати у зв'язку зі смертю потерпілого в наслідок професійного захворювання, а тому вважають, що таке звернення пов'язане зі спором про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Враховуючи зазначені обставини, суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
А згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому встановлення таких фактів можливе за умови, що вони породжують юридичні наслідки для заявника.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
ОСОБА_2 за життя перебував на обліку в Павлоградському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області як потерпілий на виробництві внаслідок професійного захворювання та отримував відповідні страхові виплати, що не заперечується учасниками справи.
ОСОБА_1 7 квітня 2022 року звернулася до відділення Фонду із заявою про призначення на її користь страхових виплат у зв'язку зі смертю чоловіка, проте відділення Фонду повідомило її про відсутність підстав для призначення відповідних виплат, оскільки нею не надано документів, які б підтверджували факт перебування її на утриманні померлого чоловіка.
Відповідно до ч.1,2 ст.21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Пунктом 2 частини сьомої вказаної статті передбачено, що страхові виплати складаються, зокрема, зі страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затверджений постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11. Дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника.
Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Перелік документів для розгляду справ про страхові виплати передбачений, зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Так, відповідно до частини другої зазначеної статті Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк із моменту звернення заявника:
1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку;
4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
Вказана норма кореспондується пунктом 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у якому зазначено перелік документів, необхідних для призначення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, де крім того зазначено, що у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку.
Право осіб, які перебували на утриманні потерпілого, який одержував щомісячну страхову виплату, настає з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті потерпілого з раніше одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
16.06.1972, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.06.1972, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с.10).
Згідно з довідки ОСББ «Підгірна» м.Павлоград №18 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживала та вела спільне майно з чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та як особа пенсійного віку з 05.11.1987 року була на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно довідки №4363 від 29.07.2021 про реєстрацію та склад сім'ї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , також за цією адресою разом з нею був зареєстрований ОСОБА_2 , 1951 р.н., до дня смерті (а.с.11).
Як видно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.07.2021, ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 вказує, що станом на день смерті чоловіка ОСОБА_2 вона мала значно менший дохід ніж в чоловіка та перебувала на його утриманні.
Так, згідно з довідки про доходи №0143141718370175 від 03.05.2021 виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , остання перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника з серпня 2021 року.
Також, як видно з пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 20.05.2014, таке видане на ім'я ОСОБА_1 (а.с.15).
З вказаних документів вбачається, що призначення пенсії в разі втрати годувальника Павлоградським об'єднаним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області свідчить про встановлений факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю та перебування останньої на утриманні чоловіка у відповідності з вимогами ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вони перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом з моменту реєстрації шлюбу і до смерті чоловіка, вели спільне господарство, ОСОБА_2 отримував дохід в більшому розмірі в порівнянні з доходами заявниці. Допомога, яка надавалася ОСОБА_1 померлим чоловіком, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом та засобом до існування, а відтак слугував його дружині основним і систематичним джерелом грошової допомоги зі сторони чоловіка, який за життя взяв на себе обов'язок по її утриманню.
Щодо посилань заінтересованої особи про наявність спору про право, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки предметом судового розгляду є виключно встановлення юридичного факту, а не вирішення питання щодо призначення страхових виплат заявниці.
Заперечення представника заінтересованої особи, суд відхиляє у зв'язку з тим, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Якщо виникнення права на отримання страхових виплат залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Під час розгляду даної заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні спору про право виявлено не було.
На підставі викладеного, встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні необхідно заявниці для оформлення та призначення страхових виплат, без доведення цього факту в судовому порядку остання буде позбавлена можливості отримати вищевказані страхові виплати, що дає суду законні підстави для задоволення даної заяви.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.258-259,264-265,268,293,294 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати не відшкодовуються.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ;
Представник заявника: адвокат Давидов Дмитро Олександрович, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №755 від 18.06.2003, адреса робочого місця адвоката: 51400, АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: Котенко Наталя Яківна - представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, код ЄДРПОУ 41323962, юридична адреса: 49000, просп.Дмитра Яворницького, буд.93, м.Дніпро, e-mail: dp@fssu.gov.ua, (Павлоградське відділення) pavldp@fssu.gov.ua .
Суддя О. А. Ткаченко