Справа № 162/121/22
Провадження № 1-кп/162/48/2022
30 червня 2022 року смт Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12022030560000041, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі по тексту - КК),
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Нічогівка Маневицького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, з професійно-технічною освітою, несудимого,
встановив:
ОСОБА_4 07 серпня 2021 року, перебуваючи неподалік магазину «Гостинець» по проспекту Соборності, 11 у місті Луцьк Волинської області, маючи злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, яке затверджено Міжнародними медико-санітарними правилами від 23 травня 2005 року та додатком № 5 до постанови Кабінету Міністрів України № 893 «Про затвердження правил санітарної охорони території України» від 22 серпня 2011 року та видається у будь-якому медичному закладі, підключеному до електронної системи охорони здоров'я, у порушення вимог статті 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», статей 11, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»від 11 березня 2020 року, Стандарту медичної допомоги «Короновірусна хвороба (COVID-19)», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 722 від 28 березня 2020 року, діючи за попередньою змовою, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, зокрема прізвище, ім'я, дату народження для виготовлення завідомо підробленого міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику. У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа з використанням реквізитних даних неіснуючого медичного закладу комунальне підприємство «Луцька міська клінічна лікарня» (ЄДРПОУ 01982985) за допомогою комп'ютерної техніки умисно виготовила на ім'я ОСОБА_6 підроблений офіційний документ: міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, вказавши у ньому завідомо недостовірні відомості про проведену 01 та 22 липня 2021 року вакцинацію вакциною «Pfizer- BioNTech Ltd», яке посвідчено печаткою вказаного медичного закладу з особистою печаткою лікаря ОСОБА_7 , та передав обвинуваченому при особистій зустрічі, отримавши за це від ОСОБА_4 1500 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 приблизно о 17 годині 50 хвилин 09 вересня 2021 року у пункті пропуску через державний кордон України «Ягодин» Волинської митниці, що по вулиці Прикордонників, 2 у селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, під час проходження прикордонного контролю, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, з метою звільнення від обов'язку перебування на самоізоляції для запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом гострої респіраторної хвороби COVID-19, у порушення вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ: міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, яке комунальним підприємством «Луцька міська клінічна лікарня» не посвідчувалося та не видавалося.
Обвинувачений у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій визнав повністю та показав, що боявся вакцинуватись від гострої респіраторної хвороби COVID-19. Хотів поїхати на заробітки за кордон. Приблизно о 12 годині 07 серпня 2021 року приїхав у місто Луцьк. Поблизу магазину «Гостинець» по проспекту Соборності зустрівся з молодим чоловіком, надав йому свої анкетні дані. Згодом отримав документи, у тому числі і сертифікат про вакцинацію. За це заплатив 1500 гривень. Про те, що сертифікат підроблений, розумів, адже на цей час ще не вакцинувався. На наступний день, 08 серпня 2021 року, виїхав за кордон на заробітки. В'їжджаючи в Україну у пункті пропуску «Ягодин» 09 вересня 2021 року, пред'явив прикордонникам згадане свідоцтво про вакцинацію.
Відповідно до міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, яке видане комунальним підприємством «Луцька міська клінічна лікарня» та посвідчене особистою печаткою лікаря ОСОБА_7 , ОСОБА_4 01 та 22 липня 2021 року пройшов вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19 вакциною «Pfizer- BioNTech Ltd».
Згідно з довідкою комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» № 3716/2-8-21 від 19 листопада 2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу вакцинації не звертався. Лікар ОСОБА_7 у комунальному підприємстві «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» не працює.
Згідно з протоколом огляду місця події від 09 вересня 2021 року ОСОБА_4 під час проходження прикордонного контролю у пункті пропуску «Ягодин» пред'явив міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, яке видане комунальним підприємством «Луцька міська клінічна лікарня» та посвідчене особистою печаткою лікаря ОСОБА_7 .
Аналізуючи показання, письмові докази, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в пособництві у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, що має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документа.
Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК.
Відповідно до частини другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з частинами першою, другою статті 65 КК суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкостівчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшуютьта обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини першої статті 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Вирішуючи питання про покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що скоєне ОСОБА_4 за частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358 КК відповідно до статті 12 КК є нетяжким злочином, а за частиною четвертою статті 358 КК - кримінальним проступком.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень та щире каяття, яке полягає у негативному ставленні до скоєного.
По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Представник персоналу органу пробації у досудовій доповіді зазначив про середній ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та низькій рівень ризику небезпеки для суспільства.
Враховуючи наведене у сукупності, суд констатує, що для досягнення передбачених статтею 50, частиною другою статті 65 КК цілей у цьому випадку необхідним і достатнім буде призначення покарання за частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358 КК із застосуванням статті 69 КК - у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за частиною четвертою статті 358 КК - штраф розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі статті 70 КК за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Процесуальних витрат у справі немає.
Питання про долю речового доказу підлягає вирішенню відповідно до статті 100 КПК.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжні заходи не застосовувались.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 373, 374 КПК, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 27 - частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу розміром 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за цим вироком у виді штрафу розміром 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речовий доказ: міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на ім'я ОСОБА_6 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення можуть бути подані апеляції до Волинського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1