Справа № 2-2513/2010 р.
м. Донецьк 19 липня 2010 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Бабаков В.П., при секретарі Дівів'євій Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій не правомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги, -
Позивач звернулась до суду із позовною заявою про визнання дій не правомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач будучи громадянкою України та народившись у 1937 р., відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує, в зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену соціальну допомогу за 2009 р., у відшкодування моральної шкоди стягнути 10 000 грн.
Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник позивача Шерстньова О.С. в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на його задоволенні у повному обсязі.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
В судовому засіданні встановлено, що, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 р., є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька, отримує пенсію за віком , а тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни.
У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки т екст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р.
У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону «Про прожитковий мінімум» що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
В судовому засіданні встановлено, що Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. текст ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. це положення вказаного Закону визнано неконституційним, тому дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р.) відновлено з 22 травня 2008 р.
Таким чином, позовні вимоги позивачки , підлягають задоволенню за період з 1 січня 2009 р. щомісячно.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, не може бути скасовано чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою права на пенсійне забезпечення є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України.
Неправомірними діями відповідача по несплаті соціальної допомоги «Дітям війни» позивачці заподіяна моральна шкода, яка вона оцінює у 10 000 грн.
Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.
При цьому судом приймається до уваги, що у відповідності зі ст. 8 ч. 9 ЦПК відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини, забороняється; а згідно зі ст. 8 ч. 8 ЦПК якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад
Згідно ст. 8 ч. 1 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ст. 8 ч. 2 ЦПК України суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Згідно зі ст. 79, 80, 81 ЦПК, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим, звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8,15, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною несплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1 січня 2009 р. щомісячно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1 січня 2009 р. щомісячно, з урахуванням фактично проведених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з управління пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 2000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.П.Бабаков