2-574/2010
21 червня 2010 року Новогродівський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Пархоменко О.Ф.
при секретарі Комарової Т.Ю.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 04.03.2006 року, який розірвано рішенням суду від 27.04.2010 року, та від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної власності, вказуючи на те, що під час шлюбу, а саме 12.07.2006 року ними була придбана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено на ОСОБА_2 На теперішній час вони мешкають окремо, а відповідач почав чинити перешкоди у користуванні квартирою, яка є спільною сумісною власністю. Враховуючи те, що згідно ст.60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності, вважає, що квартира належить їм обом. Вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної власності. Тому вона вважає, що квартиру необхідно поділити. Вважає, що її частка квартири повинна бути більшою з урахуванням інтересів дитини. З нею проживає їх малолітня дочка. Просить визначити частки у праві спільної власності на вказану квартиру : 1/3 - ОСОБА_2 та 2/3 частині - їй з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.
В судовому засіданні позивачка наполягає на своєму позові.
Відповідач з позовом не згодний, пояснив, що квартиру вони купували дійсно під час шлюбу, але в нього іншого житла немає. Вважає, що долі квартири повинні бути рівними- по ? частині.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов ОСОБА_1 обґрунтованим часткового та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно рішення Новогродівського міського суду від 27.04.2010 року з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дочки в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, які він регулярно сплачує.
Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вимоги позивачки про збільшення частки спільного майна, в зв'язку з тим, що з нею залишилась проживати дитина, є необгрунтованими, так як згідно п.2 ст.70 СК України суд дійсно може відступити від засади рівності часток подружжя за обставини, що мають істотне значення, зокрема якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховував, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Пункт 3 цієї статті вказує, що частка майна дружини чи чоловіка може бути збільшена, якщо з нею чи ним проживають діти, за умови що розмір аліментів, які вони одержують, не достатні для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікуванню, але в судовому засіданні не було встановлено яких-либо вищевказаних обставин, які мають істотне значення про збільшення частки майна на користь позивачки та самою позивачкою не доведено, що аліменти, які вона одержує не достатні для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 12.07.2006 року зареєстрованому у реєстрі за №2342 ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру по АДРЕСА_2.
Згідно витягу Селидівської БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_2 значиться за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2006 року.
Таким чином, судом встановлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 04.03.2006 року по 04.05.2010 року ( день набрання законної чинності рішення про розірвання шлюбу). Спірну квартиру сторони придбали 12.07.2006 року, тобто під час шлюбу, а тому вказана квартира на праві спільної сумісної власності належить їм обом.
Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Якої-небудь домовленості між сторонами не існує, як не існує шлюбного контракту або договору, а тому суд вважає, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_2 є рівними і повинні бути визначені в розмірі 1/2 за кожним.
Згідно ст.88 ЦПК України, суд вважає покласти судові витрати на обидві сторони поровну.
Керуючись ст.ст.60, 63, 70 СК України, ст.357 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право приватної спільної сумісної власності на АДРЕСА_2 Донецької області.
Визначити, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в праві приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 є рівними та кожному з них належить 1/2 частка цієї квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 25грн. 50 коп. з кожного, а всього 51 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рр 31219259700056 в ГУ ДКУ в Донецькій області МФО 834016 ОКПО 34686427, отримувач: державний бюджет м.Новогродівка (для Новогродівського суду № 0536) - по 60 грн. з кожного -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачею апеляційної скарги на нього протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.
Суддя: