Справа № 560/20168/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
28 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.07.2021 №220950002542 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.08.1980 по 01.05.1981 та з 01.09.1983 по 31.12.2002 та призначити пенсію по інвалідності з 01.06.2021;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач стверджує, що страховий стаж позивача становить 13 років 04 місяці 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи в СК "Вперед" (колгоспі ім. Куйбишева, КСП "Трудівник") с. Малі Пузирки з 1980 року по 1981 рік, з 1983 року по 2003 рік згідно з довідкою №03-01/45 від 08.02.2021, виданої Красилівським районним трудовим архівом, оскільки у ній значиться ОСОБА_2 (по батькові не зазначено). Також не зараховано до страхового стажу позивача періоди з 01.01.1999 по 01.01.2003, оскільки відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.2007 позивач, зокрема, працював з 01.08.1980 по 01.05.1981 та з 01.09.1983 року по 31.12.2002 в колгоспі ім. Куйбишева, КСП "Вперед", СК "Вперед".
Згідно з архівною довідкою від 18.06.2021 №03-02/334, виданою Красилівським районним трудовим архівом, в 1993 році колгосп ім. Куйбишева с. Ледянка реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство "Трудівник" с. Федорівка. В березні 1994 року село Малі Пузирки відокремлюється від КСП "Трудівник" с. Федорівка та створює своє колективне сільськогосподарське підприємство спілки селян "Вперед" с. Малі Пузирки. В березні 2000 року КСП спілки селян "Вперед" с. Малі Пузирки реформовано в сільськогосподарський кооператив "Вперед" с. Малі Пузирки.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААВ №376879 позивачу 01.06.2021 встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 15.07.2021 про призначення пенсії по інвалідності. До заяви позивач додав, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 від 05.11.2007, трудову книжку НОМЕР_2 від 14.04.2013, архівну довідку від 08.02.2021 №03-01/45 видану Красилівським трудовим архівом про період роботи з 1980-1981, 1983-2003 в СК "Вперед" с. Малі Пузирки, військовий квиток НОМЕР_3 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.07.2021 №220950002542 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу не менше 14 років. Зазначено, що страховий стаж позивача становить 13 років 04 місяці 25 днів.
Про зазначене рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.08.2021.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом №1058-IV.
Згідно з статтею 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
У свою чергу, нормами статті 32 Закону №1058-IV встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відтак, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з заявою від 15.07.2021 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 14 років. До страхового стажу позивача не враховані періоди з 01.08.1980 по 01.05.1981 та з 01.09.1983 по 31.12.2002, оскільки в архівній довідці від 08.02.2021 №03-01/45, виданій Красилівським трудовим архівом, не зазначено по батькові особи, що не дає можливості визначити факт її приналежності позивачу, а також в індивідуальних відомостях про застраховану особу відомості про нарахування заробітної плати позивачу починаються з 01.01.2003.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача містить запис про роботу позивача з 01.08.1980 по 01.05.1981 та з 01.09.1983 по 31.12.2002, а тому, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Також, дослідивши копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 05.11.2007, суд зазначає, що в ній чітко відображені спірні періоди роботи. Як слідує з архівної довідки від 08.02.2021 №03-01/45, виданої Красилівським трудовим архівом, позивач працював в СК "Вперед" с. Малі Пузирки з 1980 року по 1981 рік та з 1983 по 2003 рік, а зазначена у довідці кількість відпрацьованих людиноднів повністю збігаються з записами у трудовій книжці позивача. З урахуванням наведеного у суду немає підстав вважати, що видана архівна довідка стосується іншої особи.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про нарахування заробітної плати позивачу за період з 01.01.1999 по 01.01.2003, а тому, відсутні підстави для врахування вказаного періоду до страхового стажу.
Судова колегія звертає увагу, що в трудовій книжці позивача за спірний період вказана сума нарахованої заробітної плати та зазначено документ, на підставі якого внесено відомості - Книга обліку трудового стажу колгоспників.
Законодавством не передбачено обов'язку пенсіонера (особи, яка звертається за призначенням пенсії) подавати разом з відповідною заявою первинні документи, які б підтверджували відомості, відображені в трудовій книжці або уточнюючій довідці, виданій підприємством, на якому працювала така особа.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 08.05.2018 у справі №672/455/17, від 12.12.2019 у справі №674/1579/16-а, від 20.02.2020 у справі №607/14316/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди з 01.08.1980 по 01.05.1981 та з 01.09.1983 по 31.12.2002.
Враховуючи що право на зарахування до стажу вказаних періодів позивач мав станом на час звернення з заявою від 15.07.2021, то в нього був визначений статтею 32 Закону №1058-IV страховий стаж 14 років. Як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.07.2021 №220950002542 є протиправним та його слід скасувати.
Щодо доводів відповідача про те, позовна вимога зобов'язального характеру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом №1058-ІV.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Позивач просить призначити пенсію з 01.06.2021, тобто, з дати встановлення йому інвалідності. З заявою про призначення пенсії по інвалідності позивач звернувся 15.07.2021, а саме в межах трьох місяців з дня встановлення інвалідності. При цьому, як встановив суд, в нього був на момент звернення з заявою визначений статтею 32 Закону №1058-IV страховий стаж 14 років. Таким чином, пенсія позивачу має бути призначена з 01.06.2021.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.