Справа № 152/1366/21
Головуючий у 1-й інстанції: Соколовська Т.О.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
28 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспотрі, зафіксоване а автоматичному режимі,
в листопаді 2021 ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бочевар М.П. звернувся до Шаргородського районного суду з адміністративним позовом до старшого інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г., Державної служби України з питань безпеки на транспорті в якому просив:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ №00000450 від 21.10.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В січні 2022 року представник позивача звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області із заявою про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бочевар Михайла Павловича задоволено повністю.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспотрі, зафіксоване а автоматичному режимі - скасовано.
Прийнято нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ №00000450 від 21.10.2021 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті 1035,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.
24 червня 2022 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Державної служби України з питань безпеки на транспорті в якому представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, щодо неприйняття рішення з одного з клопотань.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У своїй заяві позивач просить стягнути на його користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи та заяви документів, на підтвердження вказаних витрат позивачем та його уповноваженим представником надано: договір про надання послуг у сфері права №26.10.2021-1 від 26.10.2021 року, акт №2 наданих послуг від 24.12.2021.
Згідно зазначених документів позивачем понесені витрати на правову допомогу в загальній сумі 9000 грн. 00 коп.
Згідно акту наданих послуг сума 9000 грн. 00 коп. складається із: 1000 грн. 00 коп. - консультування замовника та аналізу оскаржуваної постанови (1 год.); 2000 грн. - підготовка та подача запитів (2 год.); 2000 грн. - підготовка та подача позовної заяви (2 год.); 1000 грн. - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (1 год.); 3000 - підготовка та подача письмових пояснень (1 год.).
Згідно із п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Як передбачено п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 143 КАС суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 9000 грн., не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 5000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспотрі, зафіксоване а автоматичному режимі скасувати.
Прийняти нову постанову.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті 5000,00 грн. судових витрат на професійну правову допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті 2481,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.