Справа № 560/16596/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по ІІІ групі інвалідності з дня її встановлення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по ІІІ групі інвалідності з 19 січня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його визнано особою з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання на термін з 19.01.2021 по 31.01.2024. Це зумовило звернення до відповідача з заявою щодо призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності. Проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за наявності в позивача законодавчо визначеного страхового стажу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначає, що тривалість страхового стажу позивача становить 9 років 11 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності. До страхового стажу не враховано періоди роботи з 20.10.1996 по 03.03.2000 та з 04.03.2000 по 13.04.2000 в КСП "Прогрес", оскільки в трудовій книжці від 09.07.1990 НОМЕР_1 підставою для звільнення 03.03.2000 не може бути наказ від 01.06.1996, а також наявні виправлення в даті наказу про звільнення від 13.04.2000. Згідно з архівною довідкою від 28.12.2020 №690, виданою Віньковецьким районним трудовим архівом, у первинних документах за 1996-2000 роки значиться ОСОБА_1 (не зазначено по батькові). Факт належності позивачу вказаної архівної довідки, встановлений рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 24.05.2021 у справі №670/171/21, яке набрало законної сили, не створює правових наслідків щодо призначення пенсії. Крім того, відомості про роботу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 1999-2000 роки відсутні.
Вказує, що з 06.08.2021 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював:
- з 20.10.1996 по 03.03.2000 в КСП "Прогрес";
- з 04.03.2000 по 13.04.2000 в ТОВ "Прогрес", в яке реорганізоване КСП "Прогрес".
Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ №027108 позивачу 19.01.2021 встановлена третя група інвалідності внаслідок загального захворювання. Інвалідність встановлена до лютого 2024 року.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 21.01.2021 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.02.2021 №220250001346 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з заявою від 21.01.2021 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 11 років, передбаченого статтею 32 Закону №1058-IV. Зазначено, що тривалість страхового стажу позивача - 9 років 11 місяців 10 днів.
Про результати розгляду заяви відповідач повідомив позивача листом.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 06.08.2021 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
З 06.08.2021 позивачу призначено пенсію по інвалідності з урахуванням страхового стажу 25 років 24 дні, в тому числі наявного страхового стажу 13 років 5 місяців 4 дні (враховано по 30.11.2004) та додаткового стажу - 11 років 7 місяців 20 днів.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом №1058-IV.
Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з нормами частини 1 статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
нормами статті 32 Закону №1058-IV встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з заявою від 21.01.2021 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 11 років. До страхового стажу позивача не враховані періоди з 20.10.1996 по 03.03.2000 та з 04.03.2000 по 13.04.2000, оскільки наявні недоліки в оформленні трудової книжки від 09.07.1990 НОМЕР_1 у вказані періоди.
Водночас, суд встановив, що трудова книжка позивача містить запис про роботу позивача з 20.10.1996 по 03.03.2000 та з 04.03.2000 по 13.04.2000, а тому, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Колегія суддів зауважує, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Апеляційний суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Так, приймаючи рішенням від 25.02.2021 №220250001346 відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Так, робота позивача в КСП "Прогрес" в періоди з 1996 року по 2000 рік підтверджується архівною довідкою від 28.12.2020 №690, виданою Віньковецьким районним трудовим архівом.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця, а не працівника.
Враховуючи встановлені в справі обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди з 20.10.1996 по 03.03.2000 та з 04.03.2000 по 13.04.2000.
У відповідності до положень пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, враховуючи право на зарахування до стажу вказаних періодів позивач мав станом на час звернення з заявою від 21.01.2021, то в нього був визначений статтею 32 Закону №1058 страховий стаж 11 років. Як наслідок, рішення відповідача від 25.02.2021 №220250001346 є протиправним та його слід скасувати.
Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Так, позивач просив призначити пенсію з 19.01.2021 року, тобто, з дати встановлення йому інвалідності. З заявою про призначення пенсії по інвалідності позивач звернувся 21.01.2021, а саме в межах трьох місяців з дня встановлення інвалідності. При цьому, як встановив суд, в нього був на момент звернення з заявою визначений статтею 32 Закону №1058-IV страховий стаж 11 років. Отже, пенсія позивачу має бути призначена з 19.01.2021.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.