01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Коренюк А.М.
28 червня 2022 року Справа № 753/21216/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Грибан І.О., Губської Л.В.,
за участю секретаря Кобзар Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Києві
про скасування постанови та закриття провадження у справі,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3498217 від 30.11.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КпАП України та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
2. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року позов задоволено повністю та стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Позивача 420,40 грн судового збору.
3. Позивач звернувся до суду із заявою про компенсацію понесених ним судових витрат та винесення додаткового рішення в цій справі.
4. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року зазначену заяву залишено без розгляду.
Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що Позивачем не надано доказів надіслання (надання) іншим учасникам (провадження) заяви про понесені витрати та не дотримано строк звернення до суду із такою заявою.
5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що він звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат та винесення додаткового рішення 30.04.2021, тобто через 3 дні після ухвалення відповідного рішення суду в цій справі.
Також, Апелянт зазначає, що вказана заява ним подана в порядку ст.ст. 139 та 252 КАС України, а не в порядку абзацу третього ст. 167, на яку послався суд.
Разом з тим, Апелянт вважає, що абзац третій статті 167 КАС України на такі правовідносини взагалі не поширюється, оскільки стосується подачі заяв на стадії виконання рішення суду, а також стверджує, що іншими нормами, зокрема ст.ст. 139, 252 КАС України не передбачено направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.
З цих та інших підстав, Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та порушив норми процесуального права, що призвело до безпідставного залишення поданої ним заяви без розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 та від 02.06.2022 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
28.06.2022 о 12:20 год. у судове засідання учасники справи не з'явилися та причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою, третьою та п'ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У пункті 3 частини першої статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
Обставини, установлені судом апеляційної інстанції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що рішення суду в цій справі по суті позовних вимог було ухвалено 27.04.2021.
При зверненні до суду з позовом у цій справі, Позивач повідомляв суд, що ним надається лише орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.
30.04.2021 Позивач подав заяву про відшкодування йому судових витрат, понесених в цій справі, а саме здав у вказану дату таку заяву до відділення поштового зв'язку.
05.05.2021 зазначена заява надійшла до Дарницького районного суду м. Києва, 13.05.2021 - зареєстрована судом, але як зазначено в листі вказаного суду за підписом його Голови Щасної Т.В. - була помилково долучена до іншої справи і лише 22.11.2021 передана судді Коренюку А.М. для розгляду у справі № 753/21216/20, тобто вже у цій справі.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, Позивачем виконано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України, зокрема у межах п'ятиденного строку подано відповідну заяву про відшкодування судових витрат, яка не була своєчасно приєднана до цієї справи не з вини Позивача.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи Апелянта про те, що нормами ст. 139, 252 КАС України не передбачено необхідності направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.
При цьому, судова колегія зазначає, що у ст. 167 КАС України міститься вимога щодо необхідності направлення заявником копії поданої ним заяви іншим учасникам справи виключно, якщо така заява подається на стадії виконання судового рішення.
Втім, станом на час звернення Позивача із вказаною вище заявою рішення суду в цій справі не набрало законної сили та не було і не могло бути на стадії виконання.
Зазначені вище обставини не були встановлені судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення питання з приводу прийняття до розгляду заяви Позивача.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року - скасувати та направити справу в цій частині позовних вимог для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судове рішення виготовлено 28 червня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: І.О. Грибан
Л.В. Губська