Справа № 739/1854/21 Суддя (судді) першої інстанції: Чепурко В.В.
27 червня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зміну заходу стягнення, накладеного постановою у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зміну заходу стягнення, накладеного постановою у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року позов задоволено повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №643029 від 07 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу, в розмірі 850 гривень, змінено в частині накладеного адміністративного стягнення, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежено усним зауваженням, а справу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, закрито.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 27 червня 2022 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, інспектором СРПП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області Левінцем В.І. 07 листопада 2021 року о 19 год. 20 хв. було складено оскаржувану постанову серії БАВ №643029, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с. 5).
Відповідачем встановлено, що позивач 07 листопада 2021 року о 19 год. 02 хв. на вул. Козацькій в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області керував транспортним засобом HONDA CRV, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не освітлювався задній номерний знак, чим порушено пункт 2.9 в ПДР України (а.с. 5). В оскаржуваній постанові відповідача містяться пояснення позивача наступного змісту: «розбилась лампочка, завтра поставлю».
Судом першої інстанції також встановлено, що позивач дійсно був зупинений співробітниками поліції у зв'язку з несправністю освітлення заднього номерного знаку. У подальшому позивач підійшов до заднього номерного знаку, дістав лампу освітлення і здивувався тому, що вона не працює. Потім співробітники поліції повідомили, що буде складено постанову на що позивач відповів, що виправить ситуацію і попросив обмежитися на перший раз попередженням.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
У відповідності до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів враховує, що обставина неосвітлення заднього державного реєстраційного номера визнається сторонами по справі, відтак в розумінні ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.
Крім того, судом попередньої інстанції встановлено факт порушення позивачем вимоги п.2.9 «в» Правил дорожнього руху.
При цьому, суд першої інстанції, скасовуючи оскаржувану постанову та обмежившись усним зауваженням, виходив з малозначності допущеного позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь протиправних дій, зокрема те, що позивач керував автомобілем в технічно справному стані, враховуючи, що відсутність освітлення номерного знака, в момент вчинення правопорушення не залежало від його волі, та відсутність спричинення істотної шкоди правам та інтересам інших осіб таким правопорушенням.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, здійснюється органами Національної поліції України, а адміністративним судом в даному випадку перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах.
У свою чергу, адміністративному суду надано повноваження, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, змінювати захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення (пункт 4 частини 3 статті 286 КАС України ).
Згідно статті 24 КпАП України за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавцем встановлено вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, які підлягають застосуванню за правопорушення, передбачені КУпАП. При цьому, усне зауваження не є видом адміністративного стягнення, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Крім того, частиною 6 статті 121 КУпАП також не передбачено адміністративної відповідальності у вигляді усного зауваження.
З урахуванням наведеного, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 678/568/17.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 268, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зміну заходу стягнення, накладеного постановою у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.