Справа № 580/4911/21 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
29 червня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Часник А.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку, -
Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» звернулось з позовною заявою до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, в якій просило визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про встановлення порушення КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» вимог пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 №610/34893.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю спірного рішення, оскільки під час оголошення процедури закупівлі позивачем в повному обсязі дотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі» щодо змісту оголошення про закупівлю, зокрема вказана назва предмета закупівлі - крани кульові, автоматичні повітря-випускники, затвори поворотні дискові, засувки, фільтри із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником - 42130000-9-арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (42131260-6-кульові крани, 42131280-2-дискові поворотні затвори, 42131147-8-запобіжні клапани, 42131230-7- засувки).
Крім того, в оголошені про проведення відкритих торгів замовником зазначена інформація щодо коду, що найбільше відповідає тій чи іншій назві товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, зокрема: 42131260-6-кульові крани, 42131280-2-дискові поворотні затвори, 42131147-8-запобіжні клапани, 42131230-7-засувки та 42130000-9-арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої. Код 42130000-9 найбільше відповідає товару фільтри, так як в складі коду відсутній підкод саме для такого товару, а сам код 42130000-9 містить назву «...та подібні пристрої», що найкраще підходить по визначенню до відповідного товару.
Позивач вважає, що оскільки Єдиний закупівельний словник не містить вичерпної інформації щодо всіх номенклатурних назв товарів, які є предметом закупівлі, позивачем повністю дотримано вимоги законодавства.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідно до вимог Порядку №1082, необхідно було, крім коду предмета закупівлі ДК 021:2015: « 42130000-9» - «Арматури трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої», вказати код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, зокрема фільтр - за підкодом 42514300-5 «Фільтрувальна апаратура».
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом були невірно застосовані норми Закону України «Про публічні закупівлі» та норми «Порядку визначення предмету закупівлі», затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020. Товар за підкодом, що зазначений судом та відповідачем, є частиною зовсім іншого обладнання та не відноситься до предмета закупівлі, що оголошувалася позивачем. Отже суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що підкод товару не повинен суперечити основному коду закупівлі
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до доручення Державної аудиторської служби України від 07.06.2021 №003100-18/7042-2021 та наказу від 10.06.2021 №365 управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області було прийнято рішення про початок процедури моніторингу закупівлі кранів кульових, автоматичних повітря-випускників, затворів поворотних дискових, засувок, фільтрів за №UA-2021-03-12-002554-b, проведеною Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» (замовник), яке оприлюднено в електронній системі закупівель 12.03.2021.
За результатами моніторингу закупівлі № UA-2021-03-12-002554-b відповідачем був складений висновок від 02.07.2021 за №05-41/150 та оприлюднений в електронній системі закупівель, яким встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 №610/34893, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях не зазначена інформація щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо недопущення такого порушення в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Судом першої інстанції також було встановлено, що Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» (замовник) в тендерній документації, затвердженій рішенням тендерного комітету від 11.03.2021 та в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено предмет закупівлі: крани кульові, автоматичні повітря-випускники, затвори поворотні дискові, засувки, фільтри ДК 021:2015: « 42130000-9» - арматура трубопровідна; крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (« 42131260-6» - кульові крани, « 42131280-2» - дискові поворотні затвори, « 42131147-8» - запобіжні клапани, « 42131230-7» - засувки).
Колегією суддів додатково встановлено, що за наслідками проведення процедури закупівлі із переможцем (Товариством і обмеженою відповідальністю «Дніпро») укладено договір поставки товару № 363 від 23 04 2021.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час проведення аудиту).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції, чинній на час проведення закупівлі).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (частина перша); порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону (частина перша);
за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста);
у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята).
За вимогами статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», встановлені Порядком визначення предмета закупівлі, що затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708.
В свою чергу наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749 «Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:2007» затверджено національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник», який базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Код складається з 8 цифр.
Пунктом 3 названо наказу передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Так, додатком 3 до тендерної документації позивачем визначено конкретний перелік товарів, які він планує закупити в межах процедури закупівлі за кодом ДК 021:2015, а саме: кран кульовий; автоматичний повітря-випускник з клапаном; затвор поворотний дисковий; засувка; фільтр.
При цьому, тендерна документація та оголошення містять визначені коди щодо предметів закупівель, які деталізують товар: « 42130000-9» - арматура трубопровідна; крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (« 42131260-6» - кульові крани, « 42131280-2» - дискові поворотні затвори, « 42131147-8» - запобіжні клапани, « 42131230-7» - засувки), тобто усіх окрім такої як фільтр.
Отже, виявлене відповідачем порушення фактично ґрунтується на незазначенні коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, стосовно такого товару як фільтр.
Так позивач в апеляційній скарзі наголошує, що закупівля була оголошена на арматуру трубопровідну (код закупівлі 42130000-9), в складі якої фільтри сітчасті - тобто пристрої, які є елементами конструкцій апаратів, установок або вузлів, в їх складі, що встановлюються перед запірною арматурою на трубопроводах транспортування води, пара, газу, стисненого повітря тощо, та призначені для грубої чи тонкої механічної очистки робочого середовища (рідини або газу) від твердих домішок не впливаючи та не змінюючи фізико-хімічних властивостей конкретного середовища (рідини або газу), що проходить через фільтруючий елемент. Тому підкод, який за висновком суду першої інстанції найбільше підходить до оголошеної закупівлі, що містить перші чотири цифри коду 4250 не може бути застосований до оголошеної закупівлі, оскільки буде суперечити основному коду закупівлі.
Колегія суддів погоджується, що фільтри дійсно за своїм призначенням є багатоманітними. Єдиний закупівельний словник також відносить фільтри до різних кодів в залежності від напрямку їх застосування (наприклад, фільтри плазми крові, діалізні фільтри, оптичні фільтри, фільтри для термофіксаторів, фільтрувальна апаратура, повітряні фільтри, газові фільтри, фільтр-преси для очищення стічних вод тощо).
Однак, колегія суддів акцентує увагу, що суть порушення стосується суто відсутності зазначеного коду товарної позиції (фільтр), яка зазначена у тендерній документації, який не був зазначений в оголошенні, що жодним чином не стосується правильності обрання того чи іншого коду.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції необґрунтовано вдався до самостійного визначення коду номенклатурної позиції позивача «фільтр», вказавши, що за Єдиним закупівельним словником підпадає під визначення кодом « 42500000-1» «Охолоджувальне та вентиляційне обладнання», який в свою чергу, містить подальшу деталізацію різновидів кодів за показниками шостої та сьомої цифр, серед яких є підкоди 42514300-5 «Фільтрувальна апаратура», оскільки вказані обставини не стосуються предмета доказування у даному спорі.
Як зазначалось вище, в силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) надано роз'яснення від 03.09.2020 № 3304-04-53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель», зокрема стосовно зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів деталізованої інформації щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, а також коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
В тому числі надано роз'яснення щодо випадку, якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, згідно якого у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника « 99999999-9 - Не визначено».
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, виокремивши як у тендерній документації, так і в оголошенні окремо назву номенклатурної позиції предмета закупівлі такої як «фільтр», зобов'язаний був виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» або шляхом зазначення коду, або шляхом обрання замовником показника « 99999999-9 - Не визначено».
З огляду на вказані обставини, стверджуване відповідачем порушення знайшло своє підтвердження.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що виявлене порушення було зафіксовано оскаржуваним висновком від 02.07.2021, в той час коли торги вже відбулися, а 23.04.2021 з переможцем вже був укладений договір (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-12-002554-b).
Вказане відповідачем при прийнятті Висновку та судом першої інстанції не було враховано, як і не враховано принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризикам, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання.
Так, у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області у висновку зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо недопущення такого порушення в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Між тим, заходи реагування, наприклад, у вигляді відміни торгів або розірвання договору є виключними заходами, обрання яких є можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
З огляду на такі обставини колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним, в тому числі неконкретизованим.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Щодо застосування вимог статті 31 Закону Верховний Суд в постанові № 120/1297/20-а від 21.01.2021 висловив правову позицію, згідно якої: « даною нормою передбачено відміну торгів замовником чи визнання їх такими, що не відбулися. Зокрема, замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Проте вимоги даної норми не можна застосувати до спірних правовідносин, оскільки виявлені порушення були зафіксовані оскаржуваним висновком від 4 березня 2020 року, а торги станом на той час вже відбулися, результатом чого стало укладення договору поставки № 52 від 28 лютого 2020 року. Вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій правомірно виходили з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховували співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем. Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору поставки, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Політехносервіс» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз'яснення.».
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини та беручи до уваги вимоги наведених вище норм, колегія суддів не вбачає підстав для залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
Таким чином, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Повне судове рішення складено 29.06.2022 року.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 02.07.2021 за №05-41/150 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-03-12-002554-b.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Колегія суддів:О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель