28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/8833/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року (суддя Пасічника Ю.П.) у справі №340/8833/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0150552-5207-1123 від 01.07.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0633747-2404-1123 від 27.04.2021.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки. Підставою для нарахування податкових зобов'язань стали висновки контролюючого органу про те, що позивач є власником 19/20 частки нежитлової будівлі загальною площею 746,3 кв.м. по АДРЕСА_1 . Незаконність податкових повідомлень-рішень позивач пов'язував з тим, що він не є власником вказаного нерухомого майна, яке контролюючим органом визначено як об'єкт оподаткування.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є власником об'єктом нерухомості: 19/20 частки нежитлової будівлі загальною площею 746,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , яка є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що оскільки базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є площа нежитлового приміщення, то визначальним у спірному випадку є встановлення власника площі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . Позивач вказує на те, що згідно відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно площа нежитлового
приміщення по АДРЕСА_1 в розмірі 708,98кв.м., що складає 19/20 від загальної площі 746,3кв.м., за позивачем не зареєстровано, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно та безпідставно визначено позивачу спірні податкові зобов'язання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0150552-5207-1123 від 01.07.2020 та №0633747-2404-1123 від 27.04.2021.визначено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки.
Згідно розрахунку податку на нерухоме майно, базою оподаткування є площа нежитлового приміщення в розмірі 708,98 кв.м, що складає 19/20 від загальної площі 746,3 кв.м відомості щодо якої внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення підпункту 266.2.1, підпункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У спірному випадку відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що позивач є платником податку по відношенню до об'єкта оподаткування - нежитлова нерухомість по АДРЕСА_1 . При цьому, розрахунок податкових зобов'язань зроблено виходячи з того, що позивач є власником нежитлового приміщення в розмірі 708,98 кв.м, що складає 19/20 від загальної площі 746,3 кв.м.
З такою позицією контролюючого органу суд апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не дає підстав для висновку про те, що позивач у 2019-2020 (період донарахованих спірних податкових зобов'язань) був власником нежитлового приміщення в розмірі 708,98 кв.м, що складає 19/20 від загальної площі 746,3 кв.м.
Так, в Державному реєстрі відсутні відомості про право позивача на 19/20 частки вказаного нерухомого майна, що становить 708,98кв.м. від загальної площі 746,3кв.м. В Державному реєстрі наявна інформація про те, що вказана нежитлова нерухомість перебувала: у власності позивача; у спільній частковій власності позивача з іншими особами; у спільній сумісній власності позивача з іншими особами, але інформації про те, що частка власності позивача становила 19/20 вказаного нерухомого майна, що становить 708,98кв.м. від загальної площі 746,3кв.м., відсутня. Запис про частку власності 19/20 наявний в Державному реєстрі, але цей запис стосується власника - ТОВ «Полтавська».
Таким чином, контролюючим органом необгрунтовано визначено позивача як платника податку по відношенню до нежитлового приміщення в розмірі 708,98 кв.м, що складає 19/20 від загальної площі 746,3 кв.м.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.
З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору: за подання позову - 908,0грн., за подання апеляційної скарги - 1362,0грн., а всього 2270,0грн.
Щодо заявленого позивачем клопотання про постановлення окремої ухвали відносно судді ОСОБА_2 , яким розглянуто справу в суді першої інстанції, слід зазначити те, що окрема ухвала може бути постановлено в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, чого у спірному випадку судом апеляційної інстанції встановлено не було. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало неправильне визначення судом першої інстанції частки права власності позивача на об'єкт нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі №340/8833/21- скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0150552-5207-1123 від 01.07.2020 - визнати протиправним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0633747-2404-1123 від 27.04.2021 - визнати протиправним та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2370,0грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини проголошено 28.06.2022
Повне судове рішення складено 29.06.2022
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк