Постанова від 29.06.2022 по справі 160/3775/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3775/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року (суддя 1-ї інстанції Олійник В.М.) у справі №160/3775/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи та заробітну плату згідно архівних довідок №519-Б, 520-Б, 521-Б від 12.10.2017 року за 1983-2000 роки; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу для призначення пенсії за віком періоди роботи в колгоспі “Маяк” та заробітну плату згідно архівних довідок №519-Б, 520-Б, 521-Б від 12.10.2017 року за 1983-2000 роки, трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначити пенсію з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 , а саме: з 07.01.2022 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 січня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії. Таку відмову вважає безпідставно, оскільки не було зараховано до загального трудового стажу періоди роботи за 1983-2000 роки, проте факт роботи протягом вказаного періоду підтверджується трудовою книжкою та відповідними довідками №519-Б, 520-Б, 521-Б від 12.10.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що відмова у зарахуванні спірного періодів роботи до страхового стажу позивача, є неточності, допущені у трудовій книжці та довідці №519-Б від 12.10.2017 року.

Позивач не скористався правом подання відзиву.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.01.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.01.2022р. №047050016056 “Про відмову у призначенні пенсії” позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні, зокрема, зазначено, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 29 років. Страховий стаж особи становить 24 роки 4 місяці 23 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: 1) за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди: згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата народження дописана іншим чорнилом; згідно довідки №519-Б від 12.10.2017, оскільки довідка не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме наявні скорочення ПІБ. Також відсутня довідка про реорганізацію підприємства.

Таким чином, причинами відмови у зарахуванні вище зазначених періодів роботи до страхового стажу позивача, за позицією відповідача, є неточності, допущені у трудовій книжці та довідці №519-Б від 12.10.2017 року.

Позивач, вважаючи, відмову у призначені йому пенсії за віком неправомірною, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, а отже відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи позивача за 1983 - 2000 роки з підстав неточностей щодо дати народження (дописана іншим чорнилом) у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та щодо скорочення ПІБ у довідці №519-Б від 12.10.2017 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірним у справі є правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії позивачеві з підстав викладених у спірному рішенні.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач звертаючи до відповідача подав трудову книжку серії НОМЕР_1 та архівні довідки підприємств:

- трудова книжка серії НОМЕР_1 від 10.04.1985р., виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- архівна довідка, видана КЗ “Криничанський районний трудовий архів” №519-Б від 12.10.2017р. про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 в колгоспі “Маяк” Криничанського району Дніпропетровської області за період 01.01.1983 р. по 31.12.2000 року (в довідці вказано період 1983-1993);

- архівна довідка, видана КЗ “Криничанський районний трудовий архів”, №519-Б від 12.10.2017р. про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 в колгоспі “Маяк” Криничанського району Дніпропетровської області за період 01.01.1983 р. по 31.12.2000 року (в довідці вказано період 1994-2000);

- архівна довідка, видана КЗ “Криничанський районний трудовий архів”, №521-Б від 12.10.2017р. про заробітну плату ОСОБА_1 в колгоспі “Маяк” Криничанського району Дніпропетровської області за період 01.01.1983 р. по 31.12.1988 року;

- архівна довідка, видана КЗ “Криничанський районний трудовий архів” №520-Б від 12.10.2017 р. про займану посаду ОСОБА_1 в колгоспі “Маяк” Криничанського району Дніпропетровської області за період 01.01.1983 р. по 31.12.2000 року.

Відповідач відмовляючи у призначенні пенсії у рішенні зазначив зокрема про не зарахування певних періодів до страхового стажу позивача з підстав того, що за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди: згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата народження дописана іншим чорнилом; згідно довідки №519-Б від 12.10.2017, оскільки довідка не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме наявні скорочення ПІБ. Також відсутня довідка про реорганізацію підприємства.

Судом встановлено, що відповідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1985р., виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповненої 10.04.1985 року, у останній у спірний період зроблені наступні записи про те, що позивач з 01.02.1983р. по 16.12.2002р. працював у колгоспі “Маяк” та був звільнений по переводу в СТОВ Агрофірма “Маяк” (після реорганізації колгоспу), де і пропрацював до 29.07.2021 року.

Враховуючи вищезазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі невірного зазначення ПІБ та не вірного зазначення ПІБ матері в свідоцтві про народження.

За таких обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні стажу його роботи за 1983 р. - 2000 р. у зв'язку з неточностями, зазначеними у довідці №519-Б від 12.10.2017 року, оскільки стаж роботи позивача підтверджено записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Крім того, п. 4.2 Порядку приймання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Порядок №22-1) передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; (…)

Таким чином, відповідач при наявності сумнівів щодо належності трудової книжки позивачу та щодо підтвердження страхового стажу позивача, не навів доводів дотримання положень п. 4.2 Порядку №22-1, а також можливої відмови позивача надати додатково певні документи.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі №160/3775/22- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Попередній документ
104998811
Наступний документ
104998813
Інформація про рішення:
№ рішення: 104998812
№ справи: 160/3775/22
Дата рішення: 29.06.2022
Дата публікації: 01.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них