28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4775/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року в адміністративній справі №340/4775/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з лютого 2003 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", а постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2017 року в адміністративній справі №402/1409/17 орган Пенсійного фонду зобов'язано здійснити перерахунок його пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", у розмірі 90% від заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру. Після звільнення 30.04.2020 року з органів прокуратури позивач у червні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-147вих20 від 30.04.2020 року про заробітну плату, яка видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". 08.07.2020 року через веб-портал Пенсійного фонду України позивач знову подав заяву про перерахунок його пенсії, до якої додав нову довідку прокуратури Кіровоградської області №18-209вих20 від 26.06.2020 року про складові його заробітної плати станом на момент звільнення. Відповідачем за цими заявами були прийняті рішення про перерахунок пенсії №935160124925 від 15.07.2020 року та №935160124925 від 13.08.2020 року, а також рішення №124925 від 17.07.2020 року про відмову у перерахунку його пенсії. Позивач не погоджується з наведеними у цих рішеннях розрахунками, зокрема обмеженням розміру його пенсії сумою 29252, 87 грн. та зменшенням її відсоткового значення з 90% до 60% від суми місячного заробітку. Позивач стверджує, що відповідно до законодавства, чинного на час призначення його пенсії, він має право на отримання пенсії у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, а також на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. З цих підстав позивач просить суд:
- скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №124925 від 17.07.2020 року про відмову у перерахунку його пенсії на підставі заяви від 08.07.2020 року та довідки про заробітну плату №18-209вих20 від 26.06.2020 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії, обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати без обмежень її максимального розміру, відповідно до довідки прокуратури Кіровоградської області №18-147вих20 від 30.04.2020 року, а також виплатити різницю між перерахованою і призначеною раніше пенсією за останні 12 місяців з дати первинного звернення - 01.06.2020 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непроведення перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про прокуратуру", на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-147вих-20 від 30.04.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №124925 від 17.07.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 08.07.2020 року та довідки про заробітну плату №18-209вих20 від 26.06.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про прокуратуру", виходячи з 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-147вих-20 від 30.04.2020 року, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком, починаючи з 01.05.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.07.2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про прокуратуру", виходячи з 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-209вих20 від 26.06.2020 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком, починаючи з 01.07.2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.08.1985 року по 20.09.2011 року, з 30.09.2011 по 30.04.2020 року проходив службу в органах прокуратури, а наказом прокурора Кіровоградської області №81к від 29.04.2020 року був звільнений з посади начальника відділу прокуратури області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
З 01.11.2002 року органами Пенсійного фонду позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року у розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.
У 2006, 2007, 2012, 2017 роках позивачу здійснювався перерахунок його пенсії за вислугу років, виходячи із 90% від суми його місячного (чинного) заробітку, у тому числі на виконання судових рішень.
Так, постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2017 року в адміністративній справі №402/1409/17, яка набрала законної сили, зобов'язано Благовіщенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної йому пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, чинній станом на момент призначення йому пенсії, виходячи з заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області про заробітну плату №18-367 від 20.11.2017 року в розмірі 90 % від суми заробітку починаючи з 06.09.2017 року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області у липні 2018 року здійснило перерахунок пенсії позивача, виходячи із довідки прокуратури Кіровоградської області №18-367вих17 від 20.11.2017 року, та визначило її у розмірі 29252, 87 грн. (32503, 19 грн. х 90%).
У червні 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 01.06.2020 року про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам. До заяви додав довідку №18-147вих.20 від 30.04.2020 року, видану прокуратурою Кіровоградської області, про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Відповідно до цієї довідки розмір заробітної плати, за нормами, чинними станом на 06.09.2017 року, за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу прокуратури області становить 38847, 95 грн.
Пізніше позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 08.07.2020 року про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з роботи. До цієї заяви подав довідку про складові заробітної плати №18-209вих.20 від 26.06.2020 року, видану прокуратурою Кіровоградської області. Відповідно до цієї довідки розмір заробітної плати за останньою посадою начальника відділу прокуратури області становить 39 368 грн.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області у липні 2020 року за рішенням (протоколом) №935160124925 від 15.07.2020 року здійснило з 08.07.2020 року перерахунок пенсії позивача за вислугу років. Обчислено її розмір, виходячи з 90% суми заробітку, вказаного у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-209 від 26.06.2020 року, що склало 35431,20 грн. (39368 грн. х 90%) та обмежено максимальним розміром - 29252, 87 грн.
Крім того, відповідачем прийнято рішення №124925 від 17.07.2020 року про відмову в перерахунку пенсії, згідно з яким проводити перерахунок пенсії на підставі заяви від 08.07.2020 року та довідки прокуратури Кіровоградської області №18-209 від 26.06.2020 року недоцільно.
Згодом ГУ ПФУ в Кіровоградській області у серпні 2020 року за рішенням (протоколом) №935160124925 від 13.08.2020 року здійснило з 08.07.2020 року перерахунок пенсії та обчислило її розмір, виходячи з 90% суми заробітку, вказаного у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-367вих.17 від 20.11.2017 року, що склало 29252, 87 грн. (32503, 19 грн. х 90%).
Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Відтак, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги позивача у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується правомірності зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача без обмеження її граничним розміром, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Наведеним Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Так, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Таким чином, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії.Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Отже, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2021 року по справі №580/5962/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року в адміністративній справі №340/4775/20 -скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року в адміністративній справі №340/4775/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов