Справа № 420/4091/22
27 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу № 15 від 02.02.2022, рішення про вжиття обмежувальних заходів № 45 від 28.01.2022, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, в якому просив суд:
(1).Визнати протиправним та скасувати постанову Головного Держпродспоживслужби в Одеській області № 15 від 02.02.2022 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ" (код ЄДРПОУ 40074984) штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок).
(2).Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужбив Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.01.2022 № 45, яким застосований обмежувальний захід - приведення продукції у відповідність до встановлених вимог - взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача не було правових підстав для проведення позапланової перевірки характеристик продукції, що введена позивачем в обіг. Також позивач посилався на те, що він не порушував законодавство, яке регулює порядок введення продукції в обіг, він надав всі необхідні документи на вимогу відповідача для підтвердження складових продукції, тому відповідач безпідставно зазначив, що він не вжив відповідних заходів та застосував до нього штрафні санкції.
Так, в направленні про проведення перевірки відповідач зазначив підставою її проведення доручення Держпродспоживслужби № 15.1-6/11943 від 25.11.2021, щодо здійснення за ланцюгом постачання позапланової перевірки характеристик продукції, за результатами перевірки, проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у ФОП ОСОБА_1 з 06.10.2021 по 11.10.2021.
Позивач вважає, що результат перевірки іншого підприємця не може бути підставою для здійснення позапланової перевірки підприємства та бути підставою для винесення акту.
Отже, проведення позапланової перевірки та винесення по її завершенню рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.01.2022 № 45, постанови № 15 від 02.02.2022 про накладення штрафу у розмірі 51 000 грн. є протиправними.
Також в обґрунтування своєї позиції позивач посилався, що є імпортером взуття, яке стало предметом позапланової перевірки відповідача, водночас, факт переміщення через митний кордон України взуття та його випуск митними органами у вільний обіг на митну територію України є підставою вважати, що маркування на взутті було наявне при імпорті. Після реалізації своєї продукції, позивач не несе відповідальності за ймовірні порушення вимог до продукції, що виникли внаслідок обставин, які сталися після переходу права власності на таку продукцію.
Станом на дату початку проведення перевірки, а саме 25.01.2022 взуття, яке стало предметом позапланової перевірки, було реалізовано, що підтверджується листом від 25.01.2022 № 25/01, позивач не мав можливості надати цю продукцію на ознайомлення відповідачу.
Отже, позивач не погоджується з постановою про накладення на штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) та з рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.01.2022 № 45, яким застосований обмежувальний захід - приведення продукції у відповідність до встановлених вимог - взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344, тому звернувся до суду з даним позовом.
(б) Позиція Відповідача
16.06.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з огляду на наступне.
13.12.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області отримано доручення Держпродспожвслужби №15.1-6/11943 від 25.11.2021 про здійснення за ланцюгом постачання позапланової перевірки характеристик продукції.
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 23.12.2021 № 3990 "Про проведення позапланової перевірки" підставою проведення перевірки визначено наступне: за результатами проведення перевірки, проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у ФОП ОСОБА_1 (акт 11.10.2021 № 2836) є підстави вважати, що продукція не відповідає встановленим вимогам по ланцюга постачання.
З огляду на зазначене, позапланова перевірка позивача була проведена відповідно до норм Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Листом від 31.12.2021 №11333/05/25 від ТОВ "Рестайм" вимагалось надати копії документів і матеріалів на продукцію, передбачених Технічним регламентом маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке находилось для продажу споживачу.
Однак, жодних документів, які б могли підтвердити відповідність виявленої продукції вимогам Технічного регламенту № 358, позивачем на вимогу органу ринкового нагляду не надано, у свою чергу, вантажна митна декларація та інвойс не містять відомостей про вказану відповідність.
Відповідно до наданого позивачем інвойсу №ТТ-20005 від 15.11.2019 виробником продукції є XIAMEN TOPLLIONTRADING CO., LTD, країна походження - Китай.
Тобто, виробник цієї продукції не є резидентом України, а отже, обов'язок щодо маркування покладається на особу, яка вводила таку продукцію в обіг, тобто, на повивача.
Оскільки встановлено, що позивач порушив вимоги п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме ввів в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечує сам позивач, тому прийняття Постанови № 15 від 02.02.2022 є обґрунтованим та є таким, що здійснено органом ринкового нагляду відповідно до чинного законодавства України.
Позивач ввів продукцію в обіг, яка не відповідає встановленим вимогам, то саме позивач повинен володіти інформацією щодо обігу усієї партії товару за ланцюгом постачання.
У зв'язку з цим, до всієї партії продукції, яка вводилась позивачем в обіг на території України вперше (відповідно до Інвойсу № ТТ-20005 від 25.11.2019 кількість пар взуття з артикулом № PWL20123 становила 400 одиниць), застосовано обмежувальний (коригувальний) захід відповідно до статей 28-32 Закону України "Про державний ринковий захів і контроль нехарчової продукції " та ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції ", а саме: обмеження продукції на ринку шляхом приведення її у відповідність до встановлених вимог.
ІІІ. Процедура та рух справи
22.04.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження.
Позивач є імпортером взуття restime, ART No. PWL 20123, color: WHITE, ш/к: 2000002012344 ( країна відправлення - Китай) відповідно до вантажної митної декларації від 09.01.2020 (а.с.47).
Позивач згідно з договором купівлі-продажу №13 від 03.07.2017 та видатковою накладною №28 від 24.01.2020 поставив ФОП ОСОБА_1 16 пар кросівок ART No. PWL 20123, які стали предметом планової перевірки характеристик продукції (а.с.39-41).
Після проведення планової перевірки характеристики вказаного взуття у ФОП ОСОБА_1 , відповідач встановив, що виявлена продукція не відповідає встановленим вимогам законодавства.
Відповідно до акту перевірки ФОП Нагірного від 11.10. 2021 відповідач встановив порушення підприємцем п.9 Технічного регламенту маркування матеріалів що використовуються для виготовлення основних складових взуття (взуття restime, ART No. PWL 20123, color: WHITE, ш/к: 2000002012344), яке находилось для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №358 від 06.03.2019. Згідно з наданою розповсюджувачем (ФОП ОСОБА_1 ) накладної, відповідачем встановлено, що постачальником продукції є позивач.
Відповідач видав наказ «Про проведення позапланової перевірки» ТОВ "РЕСТАЙМ" №3990 від 23.12.2021 та направлення на проведення перевірки № 3654 від 23.12.2021. Період проведення перевірки з 25.01.2022 по 28.01.2022, місцем розташування якої є: АДРЕСА_1 (а.с.18).
В направленні на перевірку відповідач зазначив, що підставою перевірки є результати проведеної перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у ФОП ОСОБА_1 (акт від 11.10.2021 №2836), є підстави вважати, що продукція (взуття restime, ART No. PWL 20123, color: WHITE, ш/к: 2000002012344 не відповідає встановленим вимогам по ланцюгу постачання).
31.12.2021 відповідач надіслав позивачу лист з вимогою надати у вказаний термін копії документів і матеріалів на продукцію, передбачених Технічним регламентом маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, а також документи, що дають відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг.
В листі відповідач також зазначив, що перевірка буде проводитися за місцезнаходження органу ринкового нагляду за адресою: м.Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.8 (а.с.16).
Позивач на вимогу відповідача надав відповідачу копії договору купівлі -продажу №13 від 03.07.2017 з додатковими угодами, копію видаткових накладних, копії декларації UA500030/32020/200176, інвойс No: ТТ-20005, вантажної митної декларація № ІМ 40 ДЕ UA500030/32020/200176 від 09.01.2020 в яких міститься інформація про походження товару, складові матеріали продукції, а також умови про належне зберігання продукції з відповідним маркуванням. Даний факт визнається сторонами.
Крім того, позивач листом від 25.01.2021 повідомляє, що станом на 25.01.2021 продукція повністю реалізована (а.с.49).
28.01.2022 відповідач склав акт перевірки характеристик продукції № 170, відповідно до якого виявлено порушення, а саме на продукції (взуття restime, ART No. PWL 20123, color: WHITE, ш/к: 2000002012344) відсутня інформація про складові взуття, яка повинна зазначатися на маркуванні відповідно до п. 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення взуття, яке надходить для продажу споживачу.
28.01.2022 відповідач склав Протокол №6 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
На підставі акту та протоколу відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №45 від 28.01.2022, яким позивача зобов'язав до 30.03.2022 вжити заходи щодо забезпечення супроводженням на продукції інформації про складові взуття, яка повинна зазначатися на маркуванні у відповідно до п. 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення взуття, яке надходить для продажу споживачу (а.с.12).
За результатами розгляду справи відповідач склав постанову про накладення штрафу № 15 від 02.02.2022, якою застосував до позивача штрафні санкції за порушення п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яку направлено позивачу засобами поштового зв'язку. Згідно із трекінгом поштового відправлення позивач отримав постанову 07.02.2022 року (а.с.10).
IV. Джерела права та висновки суду
Ознайомившись з позиціями та аргументами сторін, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про задоволення позовних вимог. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Так, зміст спірних правовідносин у цій справі становить вирішення питання щодо дотримання відповідачем законної процедури проведення позапланової перевірки, а саме чи були у нього законні підстави для її проведення.
Крім того, суду необхідно встановити чи є доведеним факт вчинення правопорушення позивачем, зокрема, чи дотримався він вимог відповідного законодавства щодо забезпечення безпечності продукції при введенні її в обіг. Та відповідно - чи були правові підстави для притягнення позивача до відповідальності.
Щодо доводів позивача про відсутність законних підстав проведення позапланової перевірки суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Види заходів ринкового нагляду визначені статтею 22 вищевказаного Закону, за змістом частини першої якої такими заходами є, зокрема: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (пункт 1, підпункти а), б) пункту 2, пункт 3 частини першої цієї статті).
Так, ч.3-4 ст.22 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Законодавче визначення термінів «введення в обіг», «надання на ринку», «розповсюдження», «розповсюджувач» наведено у статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Так, за приписами вищевказаної правової норми наведені у ній терміни вживаються в такому значенні:
введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;
надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;
розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг;
розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;
Значення термінів «ланцюг постачання продукції» та «постачання продукції» розкрито у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», за змістом якої:
ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);
постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Згідно з ч. 12 ст. 23 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
При цьому, як передбачено частиною сьомою статті 8 Закону України «Про державний ринковий контроль нехарчової продукції», у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Повертаючись до фактів цієї справи, суд встановив, що в наказі про проведення перевірки відповідач зазначає результати перевірки у ФОП ОСОБА_1 (акт від 11.10.2021 № 2836), є підстави вважати, що продукція (взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344) не відповідає встановленим вимогам по ланцюгу постачання.
Відповідно до наданого позивачем інвойсу №ТТ-20005 від 15.11.2019 виробником продукції є XIAMEN TOPLLIONTRADING CO., LTD (країна походження - Китай), одержувачем продукції є позивач.
Позивач не заперечував проти того, що між ним та ФОП Нагірним укладався договір купівлі-продажу продукції, що була об'єктом перевірки, він є імпортером/постачальним продукції перевірка характеристик якої проводилась відповідачем.
Отже, оскільки постачальником продукції (ART No. PWL 20123, color: WHITE, ш/к: 2000002012344) є позивач, тому суд відхиляє аргументи позивача про безпідставність проведення перевірки, оскільки вважає, що проведена перевірка по ланцюгу постачання є законною підставою проведення перевірки суб'єкта господарювання відповідно до ст. 23 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Щодо порушення позивачем порядку введення в обіг продукції та законності притягнення його до відповідальності.
З огляду на зміст документів, які відповідач склав за результатами перевірки, він посилається на порушення позивачем п.9 Технічного регламенту маркування матеріалів що використовуються для виготовлення основних складових взуття, за яке на нього був накладений штраф на підставі п. 2 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Так, відповідно до п.2 ч.4 ст.44 вказаного Закону: «До суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу […] в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів».
В свою чергу, згідно з ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" встановлено, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності.
Водночас, відповідно до ст. 25 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах.
Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу № 358, не передбачає проведення оцінки відповідності та складання документа про відповідність.
Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу № 358 встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.
Введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується. (п. 6 Технічного регламенту)
У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». (п. 7 Технічного регламенту)
Пункт 9 Технічного регламенту встановлює, що на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об'єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття.
Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми.
Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.
Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.
Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов'язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.
Маркування згідно з Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття та здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.
Тобто з аналізу вказаних норм права та з погляду на закони логіки є очевидним той факт, що інформація на маркуванні фізично не є паперовим документом, який може бути наданий на вимогу контролюючого органу. Перевірити її існування є можливим тільки шляхом огляду маркування безпосередньо на товарі. Іншими словами об'єктом перевірки наявності інформації на маркуванні є сам товар. Тільки таким чином можливо встановити порушення суб'єктом господарювання порядку введення в обіг товару через відсутність його маркування. Додатковим свідченням цієї обставини є те, що відповідач встановив аналогічні порушення розповсюджувачем товару - ФОП ОСОБА_2 при здійсненні перевірки (результати якої стали підставою для здійснення перевірки позивача як постачальника) безпосередньо в торговельному залі підприємця з прийняттям рішення про відбір зразків продукції.
Водночас суд зазначає, що позивач письмово повідомив відповідача, що станом на дату початку проведення перевірки, а саме 25.01.2022 продукція взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344 вже була реалізована, а тому позивач не мав можливості надати цю продукцію на огляд відповідачу.
Аргументи відповідача про те, що позивач не довів факту реалізації продукції суд відхиляє, оскільки відсутність бухгалтерських документів щодо подальшої реалізації товару не є об'єктом перевірки характеристик продукції на її безпечність, а може тільки свідчити про порушення ведення бухгалтерського обліку та тягне за собою відповідальність, встановленому податковим законодавством.
Крім того, відповідно до матеріалів справи перевірка проводилася через два роки після ввезення товару позивачем на митну територію України у відносно невеликій кількості (544 пари), частина з якого, як зазначає сам відповідач, була реалізована ФОП ОСОБА_1 ще у 2021 році - перед проведенням перевірки позивача.
Натомість на відповідачеві, як на суб'єкті владних повноважень, лежить обов'язок приймати обґрунтовані рішення з дотриманням критерію добросовісності їх прийняття.
В даному контексті суд звертає увагу на ч.ч.1, 6 ст.23 Закону України № 2735-VI, який надає право відповідачу у разі необхідності обстежувати зразки продукції, проводити перевірку характеристики продукції на торгівельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання. Проте відповідач обмежився проведенням перевірки не за місцем розміщення продукції, а за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, що свідчить про відсутність спрямованості відповідача отримати об'єктивний та справедливий результат за її наслідками.
Таким чином, суд робить висновок про недоведеність з боку відповідача факту існування порушення позивачем порядку введення в обіг товару через відсутність його маркування. Оскільки специфіка встановлення наявності інформації, яка повинна зазначатися на маркуванні, на відсутність якого, як на підставу прийняття спірного рішення, вказує відповідач, полягає у проведенні безпосереднього огляду товару.
Впродовж розгляду справи суд встановив, що позивач надав відповідачу копії договору купівлі -продажу №13 від 03.07.2017 з додатковими угодами, копію видаткових накладних, копії декларації UA500030/32020/200176, інвойс No: ТТ-20005, вантажної митної декларація № ІМ 40 ДЕ UA500030/32020/200176 від 09.01.2020 в яких міститься інформація про походження товару, складові матеріали продукції, а також умови про належне зберігання продукції з відповідним маркуванням.
В даному випадку, з урахуванням висновку суду про необхідність безпосереднього огляду товару, суд не погоджується з позивачем, що вказані документи є документами і матеріалами на продукцію, достатніми для підтвердження наявності маркування взуття. Проте у будь-якому разі відповідач ні під час проведення перевірки, ні впродовж судового розгляду справи не конкретизував яких саме документів не вистачає та які необхідно надати позивачем для доведення останнім, що він не вчиняв зазначене правопорушення.
Натомість відповідач у спірному рішенні про вжиття коригувальних заходів обмежується загальною вимогою вжити заходи щодо надання інформації про складові взуття, що повинна зазначатися на маркуванні без конкретизації, яким чином вона повинна бути надана.
Отже на підставі викладеного, суд вважає, що спірні рішення є необґрунтованими, а застосування штрафних санкцій недобросовісним.
Крім того, щодо законності прийнятої Постанови № 15 про накладення на позивача штрафу, суд додатково зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.44 Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Так, як вже було встановлено судом, згідно з Рішенням про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 45 від 28.01.2022, позивачу було встановлено строк для усунення формальної невідповідності продукції позивачем до 30.03.2022 року.
Разом з цим, відповідно до другого аркушу Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 28.01.2022 №45, представником підприємства вказане рішення отримано лише 02.02.2022. (а.с.13)
За результатами розгляду справи відповідачем складено постанову про накладення штрафу № 15 від 02.02.2022, якою до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яку направлено позивачу засобами поштового зв'язку. Згідно із трекінгом поштового відправлення позивач отримав постанову 07.02.2022 року.
За таких обставин, постанова про накладення штрафу № 15 від 02.02.2022, якою до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є протиправною, оскільки термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів було встановлено до 30.03.2022.
Для належного захисту прав позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги належать до задоволення, а саме визнати протиправним та скасувати постанову відповідача № 15 від 02.02.2022 про накладення на позивача штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) та визнати протиправним та скасувати рішення позивача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.01.2022 № 45, яким застосований обмежувальний захід - приведення продукції у відповідність до встановлених вимог - взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) 00 гривень, відповідно до платіжного доручення №677 від 16.02.2022 та платіжного доручення № 678 від 16.02.2022.
Суд робить висновок, що сплачений та документально підтверджений позивачем судовий збір належить до відшкодування.
Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь суму судових витрат, в тому числі на правову допомогу адвоката. У позовній заяві позивач вказує орієнтовану суму судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 7 000 грн., що включає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умов, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що позивач не надав до суду докази щодо понесення ним витрат на правову допомогу, питання щодо їх розподілу у вказаному судовому рішенні суд не вирішує.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати постанову Головного Держпродспоживслужби в Одеській області № 15 від 02.02.2022 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ" (код ЄДРПОУ 40074984) штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок).
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужбив Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.01.2022 № 45, яким застосований обмежувальний захід - приведення продукції у відповідність до встановлених вимог - взуття restime, ART № PWL20123, color: White, ш/к: 2000002012344.
4.Стягнути з Головного управління Держспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ" судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривень.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТАЙМ", адреса: 65088,м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 , код ЄДРПОУ 40074984.
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області: адреса вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ: 40342996.
Суддя Оксана БОЙКО