Справа № 214/2279/22
3/214/1249/22
Іменем України
20 травня 2022 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Златоустівка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, стрільця військової частини НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24.04.2022 року приблизно о 20-30 годині, ОСОБА_1 з'явився на території військової частини НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, погодився з обставинами, викладеними у протоколі та просив суворо його не карати.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, вважаю, що в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, виходячи з такого.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії А №002 від 24.04.2022 року, 24.04.2022 року приблизно о 20-30 годині, ОСОБА_1 з'явився на території військової частини НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння (а.с.8-11).
Окрім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3.№56 від 29.04.2022 року про призначення службового розслідування за фактом знаходження в стані алкогольного сп'яніння солдата ОСОБА_1 (а.с.1);
- рапортом начальника караулу військової частини НОМЕР_2 Журавського А. від 24.04.2022 року (а.с.2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.04.2022 року (а.с.3-4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.04.2022 року (а.с.5-6)
- висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2022 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 перебуває в стані гострої алкогольної інтоксикації (а.с.7);
- копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, уповноважена посадова особа військової частини НОМЕР_2, складаючи щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікувала його дії за ч.1 ст.172-20 КУпАП.
Проте, такий висновок не підтверджується доказами, зібраними у справі та ними ж спростовується, у зв'язку з чим кваліфікація дій ОСОБА_1 за частиною 1 вказаної статті КУпАП є невірною з огляду на таке.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Натомість, диспозицією частини 3 вказаної статті передбачено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року, воєнний стан запроваджується 24.02.2022 року з 05-30 години, строком на 30 діб.
Окрім того, Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану з 05-30 години 26.03.2022 року строком на 30 діб.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 24.04.2022 року, тобто в період дії військового стану, його дії охоплюються диспозицією частини 3 статті 172-20 КУпАП.
Отже, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом не встановлено, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Окрім того, відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
Так, положеннями ч.ч.1, 3 ст.337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею; з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-20 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду вказаної справи.
Разом з цим, приймаючи до уваги, що відповідно до положень зазначених вище норм кримінального процесуального законодавства, застосованих судом за принципом аналогії закону, та зважаючи на те, що суд проводить розгляд в межах висунутого обвинуваченого та не може погіршити становище особи, стосовно якої здійснюється провадження, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-20 КУпАП, тобто поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , враховуючи його майновий стан та інші вимоги ст.33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на останнього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу.
При цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в силу п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору в усіх інстанціях у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, суд не вбачає підстав для стягнення з нього судового збору при ухваленні постанови.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.172-20, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 00 копійок в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя А.В. Ткаченко