справа №380/8053/22
про залишення позову без розгляду
29 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Новий Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №3390223/42470397 від 18.11.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 23.09.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №53 від 23.09.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою судді від 23.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Згідно з п.3 Розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України «Прикінцеві положення», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Окрім того, вказав про запровадження з 24.02.2022 року в Україні воєнного стану. Зважаючи на викладене, просить поновити строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, як такий, що пропущений з поважних причин.
Від представника відповідачів надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду. В обґрунтування клопотання посилається на те, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, відтак для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як-то передбачено ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України. 25.11.2021 року позивачем отримано рішення за результатами розгляду його скарги, однак з даною позовною заявою останній звернувся до суду лише 31.05.2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку позивачем не надано. З огляду на наведене, посилаючись на приписи ст.ст.122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд залишити позов без розгляду.
При постановленні ухвали суд враховує таке.
18.11.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №3390223/42470397 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 23.09.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вважаючи вказане рішення неправомірним, 19.11.2021 року позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження до контролюючого органу зі скаргою, в якій просив скасувати таке.
25.11.2021 року ДПС України прийнято рішення №54895/42470397/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 23.09.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Дане рішення було отримане позивачем 25.11.2021 року.
Отже, перебіг строку для звернення ТОВ «ДК «Новий Львів» до суду з позовом щодо оскарження спірного рішення розпочався 26.11.2021 року.
Позивач звернувся до суду 31.05.2022 року (штамп відділення Укрпошти на конверті, в якому надійшла позовна заява з додатками).
Так, строки звернення до адміністративного суду визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із ч.1 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, суд враховує, що норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 року у справі №620/3546/18.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся в суд з позовом 31.05.2022 року та оскаржує рішення відповідача (Головного управління ДПС у Львівській області) №3390223/42470397 від 18.11.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 23.09.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивачем проводилася процедура адміністративного оскарження даного рішення, за наслідками якої рішенням ДПС України залишено скаргу без задоволення, а рішення №3390223/42470397 від 18.11.2021 року без змін.
Рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 25.11.2021 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказує на зупинення перебігу процесуальних строків на час дії карантину та запровадження в Україні воєнного стану.
Даючи оцінку наведеним доводам, суд враховує наступне.
Щодо запровадження карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 (із змінами та доповненнями) на всій території України був встановлений карантин з 12.03.2020 року.
02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Підпунктом 2 п.9 вказаного Закону розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України був доповнений пунктом 3, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, строки, визначенні КАС України, продовжено на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17.07.2020 року набрали чинності положення Закону України від 18.06.2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено у новій редакції.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, зокрема, строку звернення до суду, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-IX. Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв'язку із запровадженням карантину строків - 06.08.2020 року.
Відповідно до чинної редакції п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення
Суд враховує, що позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду в якості причин пропуску строку звернення до суду послався загалом на запровадження карантину на всій території України, проте не зазначив яким чином обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, унеможливили своєчасне звернення до суду саме у його випадку.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі №120/5780/20-а.
Статтею 60 Кодексу законів про працю (в редакції, що діяла на момент отримання спірного рішення відповідачем) передбачено, що на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов'язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
Отже, керівник товариства міг запровадити для своїх працівників дистанційний режим роботи для того щоб ті належним чином виконувати передбачений для них обсяг функцій.
При цьому, суд звертає увагу, що запровадження карантину не спричинило припинення діяльності підприємства та виконання керівником та працівниками ТОВ «ДК «Новий Львів» своїх функціональних обов'язків, а відтак позивач жодним чином не був обмежений у праві на своєчасне отримання правової допомоги у встановлені ч.4 ст.122 КАС України строки.
Надаючи оцінку зазначеним позивачем підставам пропуску строку (щодо запровадження карантину) на предмет їх поважності, суд вважає, що вони не свідчать по об'єктивну неможливість реалізації позивачем свого права звернення до суду у передбачений КАС України строк. І крім того, ці обставини не підтверджені будь-якими доказами.
Щодо посилання позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, суд враховує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану, що і мало місце у спірному випадку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 01.06.2022 року у справі №826/3548/17.
Рішення за результатами розгляду скарги позивач отримав 25.11.2021 року, тобто, за 3 місяці до введення воєнного стану в Україні, відтак, обставини воєнного стану не могли вплинути на перебіг пропущеного позивачем строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені позивачем підстави щодо поновлення строку знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов'язує можливість поновлення процесуального строку.
Суд враховує, що обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Однак суд не вбачає обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск установленого ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом - відмовити.
Клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Новий Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.