Справа № 212/11012/21
2/212/1102/22
29 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ан Ірина Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
14 червня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені та стягнуто на користь позивача грошові кошти у розмірі 600 доларів США, три відсотки річних у розмірі 2,32 долари США, судовий збір у розмірі 908 грн.
До ухвалення рішення та видалення суду до нарадчої кімнати, представником позивача - адвокатом Ан І.М. надано суду заяву про надання доказів про судові витрати, здійснені позивачем, протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
27 червня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про долучення доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, у якій вона просить врахувати, що через встановлений режим воєнного стану, відбуваються затримки у роботі підприємств поштового зв'язку та обмін актами про надання послуг відбувається з затримкою, у зв'язку з чим просить продовжити строк на надання доказів понесення судових витрат.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ан І.М. надійшла заява про проведення судового засідання з вирішення питання про судові витрати без її участі та участі позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах, необхідних для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що заява представника позивача про долучення доказів на підтвердження понесених витрат подана 27.06.2022, до якої долучено копію Акту наданих послуг та квитанція про оплату таких послуг.
Ухвалою суду від 27.06.2022 задоволено клопотання представника позивача, продовжено строк для подачі зазначених вище доказів.
Між позивачем ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Ан Іриною Миколаївною (адвокат) 18.11.2021 укладено договір про надання правової допомоги № 18-21, згідно з яким ОСОБА_1 надана правова допомога із представництва та захисту законних прав останнього (а.с. 13-14).
Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 18-21 від 18.11.2021, ОСОБА_1 адвокатом Ан. І.М. надана правова допомога у судах у справі № 212/11012/21 (а.с. 20).
Згідно з наданим суду Актом наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 18-21 від 18.11.2021, складеного 14 червня 2022 року у м. Вінниця, адвокатом Ан І.М. надана правова допомога у якості представника позивача ОСОБА_1 у загальній сумі 5 950,00 грн., а саме
пошук та отримання доказів по справі про стягнення авансу за укладеним договором (в т.ч. витяг з ДРРП) в сумі 350,00 грн.;
підготовка позовної заяви про витребування безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 4200,00 грн.;
подача позову (в тому числі направлення відповідачу) в сумі 350,00 грн.;
підготовка клопотання про відео конференцію від 11.01.2022 в сумі 175,00 грн.;
підготовка клопотання про відео конференцію від 17.02.2022 в сумі 175,00 грн.;
підготовка клопотання про відкладення розгляду справи від 22.03.2022 в сумі 350,00 грн.;
підготовка клопотання про відео конференцію від 30.03.2022 в сумі 175,00 грн.;
підготовка клопотання про розгляд справи без участі представника та сторони у справі від 14.06.2022 в сумі 175,00 грн.
Крім того, у Акті зазначено про те, що строк оплати послуг складає 15 календарних днів з моменту підписання акту.
Відповідно до наданої копії квитанції № С3ЕЕ-4КОК-6В97-СХ1С від 19.11.2021 ОСОБА_1 сплатив адвокатові Ан І.М. за правову допомогу 5000 грн.
Оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5 950,00 грн., суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Надаючи оцінку заявленому представником позивача розміру витрат, суд зазначає наступне.
У наданому Акті від 14.06.2022 заявлені витрати на подачу позову в розмірі 350,00 грн., при цьому не зазначено, у чому саме полягали послуги адвоката, які надавалися протягом 30 хв., при цьому суд зважає на те, що у Акті заявлена послуга з підготовки позовної заяви як окрема послуга, а тому суд не вбачає підстав для врахування цієї суми до загальної суми наданих послуг.
Крім того, у Акті заявлені послуги з підготовки клопотань про відео конференцію від 17.02.2022, 30.03.2022 у розмірі по 175,00 грн., однак судом при вирішення клопотання представника позивача від 11.01.2022 про проведення судового засідання в режимі відео конференцзв'язку, було постановлено про проведення усіх судових засідань у подальшому за потреби в режимі відеоконференції, що було відомо представнику позивача і потребувало виготовлення і направлення суду додаткових клопотань з цього питання, а тому суд також не враховує ці витрати до загальної суми витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приймає як доведені витрати на правничу допомогу, здійснені позивачем ОСОБА_1 у розмірі 5 250,00 грн., а саме на пошук та отримання доказів по справі про стягнення авансу за укладеним договором (в т.ч. витяг з ДРРП) в сумі 350,00 грн.; підготовку позовної заяви про витребування безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 4200,00 грн.; підготовку клопотання про відео конференцію від 11.01.2022 в сумі 175,00 грн.; підготовку клопотання про відкладення розгляду справи від 22.03.2022 в сумі 350,00 грн.; підготовка клопотання про розгляд справи без участі представника та сторони у справі від 14.06.2022 в сумі 175,00 грн., і вважає за необхідне стягнути саме у такому розмірі витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 246, 258, 259, 264, 265, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: О. В. Колочко