справа№380/8123/22
29 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій.
Позивачка звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними дії Пенсійного фонду України, які виразилися у відмові надати публічну інформацію на запит від 04.05.2022; зобов'язати Пенсійний фонд України надати запитувану інформацію, а саме: чи отримують довічне грошове утримання судді у відставці та розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке отримали судді у відставці (згідно з переліком нижче) від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по липень 2021 року включно (помісячно): а саме: судді у відставці, які за результатом кваліфікаційного оцінювання не підтвердити відповідність займаній посаді: ОСОБА_2 , Апеляційний суд Луганської області; Лівандовська-Кочура Тетяна Вікторівна, Апеляційний суд Волинської області; ОСОБА_3 , Апеляційний суд Рівненської області; Поровський Віталій Анатолійович, Володимирецький районний суд Рівненської області; ОСОБА_4 , Одеський окружний адміністративний суд; Стратович Олександр Володимирович, Олевський районний суд Житомирської області; ОСОБА_5 , Южноукраїнський міський суд Миколаївської області; Барановський Роман Анатолійович, Дніпропетровський окружний адміністративний суд; Дадим Юлія Миколаївна, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд; Дмитренко Микола Іванович, Апеляційний суд Черкаської області; Бунякіна Ганна Іванівна, Господарський суд Полтавської області; Оборотова Олександра, Юріївна Господарський суд Одеської області; ОСОБА_6 , Львівський апеляційний адміністративний суду; Погасій Ольга Федорівна, Московський районний суд міста Харкова; Бондаренко Віталій Володимирович, Ленінський районний суд міста Харкова; Ващук Віра Петрівна, Апеляційний суд Вінницької області; Ластовка Неля Дмитрівна, Дніпровський районний суд міста Києва; Целух Анатолій Петрович, Малиновський районний суд міста Одеси; Бондарь Володимир Олександрович, Харківський апеляційний адміністративний суд; Д'яков Віктор Іванович, Чернігівський окружний адміністративний суд; Якименко Микола Миколайович, Господарський суд міста Києва; Гонтаренко Тетяна Миколаївна, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області; Баранець Алла Миколаївна, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області; Голубкова Марина Анатоліївна, Шевченківський районний суд міста Запоріжжя;Плетньов Володимир Васильович, Апеляційний суд Харківської області; Нещеретна Лілія Михайлівна, Хортицький районний суд міста Запоріжжя; Загороднюк Володимир Іванович, Приморський районний суд міста Одеси; Буцький Василь Валерійович, Комінтернівський районний суд міста Харкова; Гончаров Олег Онуфрійович, Апеляційний суд Одеської області; Журик Сергій Володимирович, Малиновський районний суд міста Одеси; ОСОБА_7 , Апеляційний суд Тернопільської області; Федчук Віталій Володимирович, Апеляційний суд Вінницької області; Бараннік Олександр Петрович, Апеляційний суд Дніпропетровської області; Каралюс Володимир Маріянович, Львівський апеляційний адміністративний суд; Корчевний Геннадій Валерійович, Апеляційний суд міста Києва; Мажара Світлана Борисівна, Апеляційний суд Дніпропетровської області; ОСОБА_8 , Апеляційний суд Тернопільської області; судді у відставці, які ймовірно здійснюють «судочинство» у т.з. «Л/ДНР»: ОСОБА_9 Лутугинський районний суд Луганської області, ОСОБА_10 Апеляційний суд Донецької області.; встановити контроль за виконанням рішення Пенсійним фондом України.
Ухвалою від 07.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані наступним: 04.05.2022 позивачка надіслала на електронну пошту Пенсійного фонду України запит на публічну інформацію, у ньому просила надати інформацію про розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке отримали судді у відставці (згідно з переліком) від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по липень 2021 року (помісячно) щодо: 37 суддів у відставці, які за результатом кваліфікаційного оцінювання не підтвердити відповідність займаній посаді; 2 суддів у відставці, які ймовірно здійснюють “судочинство” у т.з. Л/ДНР. У запиті позивачка наголосила, що вказана інформація необхідна для дослідження витрат публічних коштів на довічне утримання суддів у відставці. 06.05.2022 у відповідь на вказаний запит Пенсійний фонд України надіслав листа за вих. №2800-030203-8/16776. У листі Пенсійний фонд України відмовив у наданні інформації, обґрунтувавши це тим, що це конфіденційна інформація про фізичну особу, тож належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Позивачка зазначає, що 12.01.2021 вона вже зверталася із подібним запитом до Пенсійного фонду України, однак 13.01.2021 ПФУ відмовив їй у наданні вказаної інформації. Відмову ОСОБА_1 оскаржила у суді. У результаті розгляду адміністративної справи, Львівський окружний адміністративний суд, у рішенні від 16.04.2021 року у справі № 380/1600/21, визнав протиправною відмову Пенсійного фонду України, викладену у листі №2800-030102-8/1019 від 13.01.2021 щодо ненадання інформації на запит позивачки від 12.01.2021 року. Цим рішенням суд зобов'язав ПФУ повторно розглянути її запит. Суд вказав, що Пенсійний фонд України не дослідив законодавчих підстав для обмеження у доступі до інформації, тож відмова є необґрунтованою. 21.07.2021 колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду прийняла постанову, якою залишила апеляційну скаргу Пенсійного фонду України без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На виконання рішення суду, Пенсійний фонд України повторно розглянув запит, однак знову не дотримався вимог закону щодо застосування “трискладового тесту” під час розгляду запиту. 27.04.2021 ОСОБА_1 ще раз звернулася до Пенсійного фонду України із запитом про доступ до публічної інформації, однак 29.04.2021 Пенсійний фонд України знову відмовив у її наданні. Цю відмову позивачка також оскаржила у суді. 19.07.2021 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд визнав відмову Пенсійного фонду України протиправною та зобов'язав повторно розглянути її запит про надання публічної інформації. На виконання цього рішення Пенсійний фонд України повторно розглянув її запит та відмовив у наданні інформації, вказав, що не є її розпорядником, що суперечило його позиції в ході судових проваджень.
Позивачка наголошує, що Пенсійний фонд України (його територіальні відділення) є розпорядником бюджетних коштів та здійснює виплату пенсій та щомісячного довічного
грошового утримання суддів у відставці за рахунок коштів Державного бюджету.
Отже, пенсії та щомісячне грошове утримання суддів у відставці є витратами з
бюджету. Закон України «Про доступ до публічної інформації” встановлює заборону на обмеження доступу до інформації про здійснення розпорядження бюджетними коштами. нформація про будь-які виплати із державного бюджету не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі та підлягає наданню на запит. Інформація про призначений розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці не може бути обмеженою, адже пов'язана із розпорядженням бюджетними коштами.
Позивачка просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не погодився з позовними вимогами, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачка звернулась до Пенсійного фонду України з запитом про отримання публічної інформації щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання суддями у відставці згідно з наведеним у запиті переліком від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по липень 2021 (помісячно). Листом Пенсійного фонду України від 06.05.2022 № 2800-030203-8/16776 відмовлено позивачці у наданні запитуваної інформації у зв'язку з тим, що така належить до конфіденційної та не підлягає поширенню. Відповідач вважає таку відмову правомірною.
Відповідач зазначає, що інформація щодо виплачених сум пенсій (щомісячного грошового утримання) конкретним пенсіонерам, зокрема фінансування виплат яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету не є інформацією в розумінні частини п'ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» що може бути наданою.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд виходив з наступного.
04.05.2022 ОСОБА_1 надіслала на електронну пошту Пенсійного фонду України запит на публічну інформацію (вх. № 295/11 від 04.05.2022), у якому просила надати інформацію (1) чи отримують довічне грошове утримання судді у відставці згідно зазначеного позивачкою переліку та (2) розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке отримали судді у відставці (згідно з переліком) від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по липень 2021 включно (помісячно).
Листом Пенсійного фонду України від 06.05.2022 № 2800-030203-8/16776 відмовлено позивачці у наданні запитуваної інформації з покликання на те, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом (є конфіденційною).
Не погодившись з діями відповідача позивачка звернулась до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.1, 3 ч.1 ст.3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Положенням п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VІ встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст. 13 Закону №2939-VІ).
Статтею 14 Закону №2939-VІ передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч.1-4 ст. 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частина 5 статті 19 Закону №2939-VІ передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі
Відповідно до ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З аналізу наведених норм, з запитом на інформацію до розпорядника інформації має право звернутися фізична особа. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник повинен надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст. 22 Закону №2939-VІ відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3 ст. 22 Закону №2939-VІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-ХІI, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2657-ХІІ інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 20 Закону № 2657-ХІІ визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Стаття 21 Закону № 2657-ХІІ передбачає, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Аналогічні положення за змістом містяться у частині першій статті 6 Закону №2939-VI.
В рішеннях від 30.10.1997 року №5-зп та від 20.01.2012 року №2-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що відомості про майновий стан фізичної особи є конфіденційною інформацією, та що перелік даних про особу, які визначаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним.
Враховуючи вище наведене, інформація про щомісячне довічне грошове утримання судді є конфіденційною інформацією, а відтак інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2939-VI інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Обмеження доступу, згідно частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Таким чином, відмова у наданні інформації є правомірною у разі, якщо розпорядник обґрунтує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Згідно матеріалів справи позивачка звернулась до відповідача з запитом на інформацію від 04.05.2022 у якому зазначила та описала інформацію, яка запитується, а саме просила надати інформацію (1) чи отримують довічне грошове утримання судді у відставці згідно зазначеного позивачкою переліку та (2) розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке отримали судді у відставці (згідно з переліком) від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по липень 2021р. включно (помісячно).
Судом встановлено, що вимоги щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації були дотримані, запит належним чином оформлений, направлений та отриманий відповідачем.
Відповідачем надано ОСОБА_1 відповідь на запит листом від 06.05.2022 № 2800-030203-8/16776, яким відмовлено позивачці у наданні запитуваної інформації з покликанням на те, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом (є конфіденційною).
У відповідності до положень ч.4 ст.6 Закону №2939-VI, саме до повноважень розпорядника інформації належить встановлення наявності чи відсутності підстав для обмеження у доступі до інформації.
У відповіді на запит позивачки відповідач не досліджував та вказав наявність законних підстав для обмеження доступу до запитуваної інформації передбачених ч.2 ст.6 Закону №2939-VI. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності підстав для обмеження доступу до інформації свідчить про неправомірність та необґрунтованість дій відповідача щодо обмеження доступу до інформації.
Отже, суд приходить до висновку про протиправність дій Пенсійного фонду України щодо відмови у наданні позивачці запитуваної інформації.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивачки виходить з наступного.
Позивач у вимогах позову просить зобов'язати Пенсійний фонд України надати запитувану відповідно до запиту від 04.05.2022 інформацію.
Суд звертає увагу на те, що ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно вищенаведених норм чинного законодавства обґрунтування обмеження доступу до інформації є повноваженням розпорядника інформації. Проте суд враховує, що відповідач був обізнаний з необхідністю при відмові у доступу до інформації, яку запитувала позивачка, навести відповідні обґрунтування (якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини), оскільки у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/1600/21 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дій, правовідносини у якій є подібними до цієї справи. При цьому відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації.
За наведених доводів і обґрунтувань, наявні правові підстави захисту права позивачки шляхом зобов'язання відповідача надати запитувану інформацію.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не спростував позовних вимог, а позивачка довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Отже, з врахуванням вищенаведених обґрунтувань адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Пенсійного фонду України, які виразилися у відмові надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 04.05.2022.
Зобов'язати Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) запитувану інформацію згідно запиту на публічну інформацію від 04.05.2022 (вх. № 295/11 від 04.05.2022).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, адреса: м.Київ, вул.Бастіонна, 9), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 992,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.