справа №380/1946/22
29 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 рік;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби у поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 рік.
Посилається на те, що проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України. У період з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року проходив службу в Личаківській виправній колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30). Згідно наказу управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області від 23.10.2013 року №67 о/с вислугу років на день звільнення позивача становить: в календарному обчисленні - 09 років 11 місяців 02 дні, у пільговому обчисленні - 10 років 03 місяці 20 днів. Зазначив, що при переході на службу в Департамент патрульної поліції відповідач не зарахував йому вислугу років у Державній пенітенціарній службі до стажу служби в поліції. У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до стажу служби в поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 рік, однак у відповідь отримав відмову. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки особи начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої служби проходять службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (поліції), а тому така служба повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про національну поліцію». Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік органів та установ, робота в яких зараховується до стажу роботи в поліції. Оскільки до переліку не включено службу в органах Державної пенітенціарної служби, підстави для зарахування такого періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки - відсутні. З огляду на викладене, вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку вислуги років позивача. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 28.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.03.2022 року зупинено провадження у справі до завершення дії воєнного стану на території України.
Ухвалою суду від 29.06.2022 року поновлено провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 з 09.10.2017 року та на час звернення з даним позовом проходить службу в Національній поліції України.
У період з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, підтвердженням чого є копія послужного списку №М-170,794, копія трудової книжки серії НОМЕР_1 та копія довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.06.2021 року №93.
Відповідно до витягу з наказу управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області від 23.10.2013 року №67 о/с капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Личаківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) звільнено зі служби у відповідності до п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга років на день звільнення позивача становить: в календарному обчисленні - 09 років 11 місяців 02 дні, у пільговому обчисленні - 10 років 03 місяці 20 днів
Як стало відомо позивачу, вислуга років у Державній пенітенціарній службі не зарахована відповідачем до стажу служби в поліції.
У зв'язку із цим, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до стажу служби в поліції період служби у Державній пенітенціарній службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 рік.
Листом відповідача «Про розгляд листа щодо зарахування до вислуги років у поліції службу в органах Державної пенітенціарної служби України» від 27.10.2021 року відмовлено позивачу у такому зарахуванні.
Зміст спірних правовідносин полягає у відмові відповідача зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 05.09.2012 року по 31.10.2013 рік у Державній пенітенціарній службі України.
Тому, суд надає оцінку доводам сторін лише щодо спірного періоду, а саме з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, ч.5 ст.23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року №2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях ч.5 ст.23 цього ж Закону було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Суд зазначає, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Таким чином, на позивача, під час проходження ним служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 року, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підп.підп.3-6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
Аналогічна правова позиція викладена Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.09.2021 року у справі №140/4451/21.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку про протиправність відмови відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року у Державній кримінально-виконавчій службі України. А тому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Як наслідок, обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періоду служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції України (місцезнаходження: вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048; код ЄДРПОУ: 40108646) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до стажу служби в поліції період служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 05.09.2012 року по 31.10.2013 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (місцезнаходження: вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048; код ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.