Справа №2-4342/10 с.д.
22 липня 2010 Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
при секретарі - Ніколенко Д.М.,
за участі - представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -
Позивач ОСОБА_2 звернувся 26.05.2010 року до суду з даним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.04.2010 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи з 01.12.2009 року, знаходиться на обліку в УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька.
Зазначає, що відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він мав право отримувати основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Пенсія позивачу не виплачується у зазначених розмірах, тому позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії, але отримав відмову у цьому. Просив визнати противоправними дії УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про відмову в переведенні його з пенсії згідно Закону України «Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи», а також відмови в здійснені перерахунку пенсії відповідно до останнього Закону України. Просив зобов'язати УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок його державної пенсії з розрахунку не менш 8 мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, додаткової пенсії - 75 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 01.04.2010 року з проведенням доплати недоотриманих сум
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні, викладеним у позові.
Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника для участі у справі не направив, надав суду письмову заяву згідно якої не визнає заявлені позивачем позовні вимоги, вважає, що положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення” застосовується виключно до визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” згідно пункту 17 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05.10.2006 року № 231-V, який набрав чинності 31.10.2006 року, була доповнена частиною 3 наступного змісту: „уразі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розмір прожиткового мінімуму. Дана редакція закону є чинною з 01.11.2006 року. Враховуючи, що Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не вбачається будь-яких порушень законодавства з боку управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька. Також зазначив, що зі сторони позивача не надано жодного доказу того, що інвалідність останнього напряму пов'язана із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи
Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріалі справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 дійсно віднесений до 1 категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 21.04.2009 року та є інвалідом 2 групи з 01.05.2001 року, що також підтверджується витягом з адміністративного акту №508646 медіко-соціальної експертизи.
12.04.2010 р. позивач звернувся до УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням № 1/209 від 12.04.2010 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку, посилаючись при цьому на Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до вимог якого позивачка отримує пенсію, та на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 та від 28.05.2008 року № 530.
З 01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-4, преамбула і якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. З ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаться виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим Частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України № 3235-15 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення" - за умови , якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 231-У від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами етапі 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії, та ці зазначені норми Закону розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Частина перша та друга цієї статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3,0 тис. грн.
Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17.11.2005 року) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).
Зазначеною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір, державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835 від 26.12.2008 року, прожитковий мінімум на одну особу , що втратила працездатність установлено у розмірах, що діяли на грудень 2008 року - у 498 гривен.
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорюваного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу І) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ II).
Таким чином, відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також до Постанови КМУ №674 від 02.12.1992 р. про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких віднесений позивач, який є інвалідом 2 групи, як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із положень ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що діяли у попередній редакції (тобто до внесення до нього змін Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд не приймає посилання відповідача на норми частини 4 статті 45 Закону України „Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058, які регулюють, у тому числі, строки перерахунку пенсії з огляду на наступне. Норми статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлюють право позивача на державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, які визначені цим Законом.
Стаття 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає здійснення перерахунку лише з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, без встановлення додаткових умов для такого перерахунку, тобто заяви осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із невиконанням суб'єктом владних повноважень (відповідач у справі) норм Закону, які не пов'язують право на перерахунок пенсії із заявою особи. Суд дійшов висновку, що для здійснення перерахунку пенсії у даному випадку необхідною умовою є саме зміна розміру прожиткового мінімуму, а не заява позивача чи наявність інших обставин.
Зміни до статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму, були внесені Законом України від 05.10.2006 року № 231-V (набрав чинності 31.10.2006 року), що посвідчує право позивача на перерахунок пенсії з 1 листопада 2006 року.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про переведення з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» та про стягнення з відповідача пенсії по інвалідності у відповідності із ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.04.2010 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати пенсії, яка передбачена Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати додаткової пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не виконанню приписів Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” за № 7-93 від 21.01.1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 81 ЦПК України передбачено, що не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про: відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
На підставі Конституції України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та керуючись Декретом Кабінетів Міністрів України „Про державне мито” за № 7-93 від 21.01.1993 року, ст. ст. 1, 10, 11, 14, 60, 64, 82, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити переведення ОСОБА_2 з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_2 пенсію по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.04.2010 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб .
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька О.С.Алтухова