Справа № 706/379/22
про залишення заяви без руху
"29" червня 2022 р. м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Орендарчук М.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвокат Задояний Юрій Вікторович, до інспектора СРПП ВПД №3 Уманського РУП старшого лейтенанта поліції Коваль Сергія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
16.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП ВПД №3 Уманського РУП старшого лейтенанта поліції Коваль Сергія Вікторовича , Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суддя, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тобто 496, 20 грн або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в позовній заяві вказав, що просить відстрочити йому сплату судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підстави його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. В свою чергу, позивачем ненаведені у позовній заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №520/7216/17, від 19 вересня 2018 року у справі №461/8440/17, від 18 вересня 2018 року у справі №466/9318/17 та інших судових рішеннях.
З урахуванням зазначеного суд враховує, що згідно поданих матеріалів відсутні докази неотримання позивачем доходу.
При цьому, позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, військовослужбовцем або недієздатною особою, особою в якої дохід є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.
При цьому суд зазначає, відповідно до статтею 129Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відмова у відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; пункт 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
Таким чином, позивачем не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення його по сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 132,133, 256 КАС України, Законом України «Про судовий збір», -
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачу ОСОБА_1 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача адвокат Задояний Юрій Вікторович, до інспектора СРПП ВПД №3 Уманського РУП старшого лейтенанта поліції Коваль Сергія Вікторовича , Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної копії ухвали суду шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у сумі 496, 20 грн,
Ухвала відповідно до частини другої статті 256Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: М.П Орендарчук