Справа № 712/1440/21
Провадження № 4с/712/41/22
24 червня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Марцішевської О.М.
за участі секретаря Йосипенко І.І.
представника скаржника адвоката Драченка В.В.
державного виконавця Петренко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_2 , -
11.05.2022 року скаржник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, просп.. Хіміків, 50), боржник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). В обґрунтування скарги посилався на те, що 15 квітня 2022 року Соснівським районним судом міста Черкаси видано виконавчий лист на виконання рішення від 18.02.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 18.04.2022 представник стягувача вперше звернувся до Державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження, однак 26.04.2022 отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника. 29 квітня 2022 року представник стягувача повторно звернувся до Придніпровського ДВС у місті Черкаси з заявою, в якій зазначив про недопустимість неприйняття до виконання виконавчого листа з підстав не зазначення в ньому дати народження боржника з посиланням на відповідну судову практику, проте 05.05.2022 в чергове отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з тих самих підстав. Зазначає, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Така правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 639/2561/18-ц від 24.12.2020 № 554/13475/15-ц від 31.07.2019. Крім того, державному виконавцеві було наголошено, що у разі чергового повернення виконавчого документа без прийняття до виконання - сторона стягувача змушена буде звернутися до суду зі скаргою та стягненням витрат на професійну правничу допомогу. У зв'язку з протиправною поведінкою державного виконавця, стягувач вимушений звертатися до суду та відповідно нести витрати на професійну правничу допомогу. На виконання статті 134 ЦПК України, повідомляємо, що сторона стягувача вже понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. та у випадку затягування стороною виконавчого провадження судового процесу або ініціювання апеляційного оскарження очікує понести ще 2 000,00 грн.
Просить суд визнати дії головного державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни, що полягають у винесенні повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними. Визнати повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. - неправомірним. Повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. - скасувати. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2022 року скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
24 червня 2022 року державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Петренко С.В. скерувала до суду пояснення. В обґрунтування заперечень по суті скарги вказувала на те що 04.05.2022 року на адресу Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) надійшла заява представника стягувача Драченко В.В. про відкриття виконавчого провадження. 04.05.2022 оператором комп'ютерного набору відділу виконавчий документ внесений до Автоматизованої системи виконавчого провадження за № 68938338. 05.05.2022 державним виконавцем відділу Петренко С.В. розглянуто заяву представника стягувача про відкриття виконавчого провадження та встановлено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.4 ЗУ « Про виконавче провадження» , а саме: у виконавчому документі (в тому числі у заяві представника стягувача) відсутня дата народження боржника - фізичної особи, про що винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно п. 6 ст 4 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування державними виконавцями Закону України « Про виконавче провадження» зазначено, що Положеннями ст. 4 регламентовано обов'язкові та необов'язкові вимоги до виконавчого документа та підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. П. 2 ст. 4 , ч. 3 ст. 25 передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Ч. 5 ч ст. 26 передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. П.4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Мін'юсті 30.09.2016 за № 1302/29432 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень) передбачено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених ст. 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа. Зазначене повідомлення підписується виконавцем та скріплюється печаткою відділу. У повідомленні зазначаються всі виявлені невідповідності виконавчого документа вимогам Закону. Слід зазначити, що процесуальними наслідками повернення документа є неможливість примусового виконання рішення Так, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, ці недоліки можуть бути виправлені стягувачем, який може звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із зазначеними вимогами, і це не позбавляє його права пред'явити виконавчий документ на виконання. Крім того, при відкритті судового розгляду справи по суті, встановлюються особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряються повноваження представників у судовому засіданні. На підставі вищезазначеного, представник стягувача міг та мав право внести зміни, а саме дату народження боржника - фізичної особи у виконавчий документ, звернувшись до суду, чи у своїй заяві зазначити дату народження боржника, так як особу боржника було встановлено у судовому засіданні.
Представник заявника адвокат Драченко В.В. скаргу просив її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник боржника ОСОБА_3 в засідання не з'явився, повідомлявся належєним чином про розгляд скарги.
Представник ВДВС ОСОБА_4 просила суд відмовити у задоволенні скарги, заперечила неправомірність дій при вчиненні оскаржуваних дій та рішень.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали цивільної справи № 712/11440/21, заслухавши думку учасників процесу, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2022 року по справі № 712/11440/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
18 квітня 2022 року представник стягувача адвокат Драченко В.В. звернувся до Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження.
26 квітня 2022 року повідомленням Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження « у виконавчому документі зазначається дата народження боржника фізичної особи. В даному виконавчому документі відсутня дата народження, що не уможливлює відкриття виконавчого провадження.
29 квітня 2022 року представник стягувача адвокат Драченко В.В. повторно звернувся до Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження.
05 травня 2022 року повідомленням Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що у виконавчому листі відсутня дата народження боржника фізичної особи.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".
Порядок примусового виконання виконавчих документів унормовано Законом України «Про виконавче провадження», який для вирішення спірних правовідносин застосовується у редакції, чинній на час винесення державним виконавцем оспорюваного повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання - 05 травня 2022 року.
За ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
В силу вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За змістом частини 1 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
За частиною 4 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З виконавчого листа виданого Соснівським районним судом м. Черкаси по справі № 712/11440/21 вбачається, що у ньому зазначено його назва і дата видачі, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення; повне найменування, ідентифікаційний код, місце знаходження стягувача; дата набрання рішенням законної сили та строк пред'явлення до виконання.
Щодо особи боржника зазначена така інформація: її прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса місця проживання чи місцезнаходження.
Інформації про дату народження боржника виконавчий лист не містить.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дії виконавця щодо повернення стягувачу без виконання виконавчого листа з підстав відсутності у ньому даних про дату народження боржника, враховуючи, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вказану інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача.
Правовий висновок про те, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання, неодноразово і послідовно викладено у постановах Верховного Суду України: від 07 червня 2022 року справа № 761/20750/13, провадження № 61-15817св20, від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, від 25 червня 2014 року у справі № 6-62 цс14, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду: від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18),від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначені у виконавчому документі відомості щодо боржника дають змогу однозначно ідентифікувати особу боржника для цілей виконавчого провадження, враховуючи, що до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься, серед іншої, така інформація: прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, серія, номер свідоцтва про народження та паспорта, ким і коли виданий (за змістом статті 70.2 Податкового кодексу України).
У зв'язку з цим, відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, при наявності даних щодо її прізвища, імені, реєстраційного номера облікової картки платника податків та адреси місця проживання не породжує обґрунтованих сумнівів щодо ідентифікації особи боржника з метою примусового виконання судового рішення, і тому сама по собі не може бути підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.
Враховуючи викладене, суд доходить виснову про задоволення скарги в частині визнання неправомірним та скасування повідомлення від 05 травня № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В., оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вказану інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача.
В іншій частині вимоги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця, що полягають у винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання скарга не підлягають до задоволення, оскільки належним способом захисту при оскарженні дій державного виконавця, що полягають у постановленні рішення є оскарження такого рішення і такі вимоги заявлені скаржником.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
06 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про надання правової допомоги № 105-12.
Відповідно до акту № 3 про надання послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правової допомоги № 105-12 від 11.05.2022 року вартість послуг складає 1000 грн.
Матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язану зі справою, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Отже, така умова для відшкодування витрат на правничу допомогу, як наявність доказів оплати вказаних послуг не буде узгоджуватись з нормами чинного процесуального законодавства. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.
Виконання адвокатом Драченком В.В. вказаних у акті № 3 про надання послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правової допомоги № 105-12 від 11.05.2022 року робіт за договором про надання правничої допомоги (ознайомлення з повідомленням про повернення виконавчого документа стягувача без виконання, підготування скарги, аналіз законодавства та судової практики, представництво інтересів клієнта в судовому засіданні) здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав стягувача, разом з тим, враховуючи часткове задовлення скарги, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись: ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 353, 447, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати повідомлення від 05 травня № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.
Головуючий:
Повний текст ухвали виготовлено 29 червня 2022 року.