28.06.2022
Справа № 696/393/22
2/696/153/22
про залишення позовної заяви без руху
28 червня 2022 року м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., перевіривши відповідність матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Михайлівської об'єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою.
Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
В порушення вимог цивільного процесуального закону позивач не вказав обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, та не зазначив доказів, що підтверджують ці обставини.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не проживає за вказаною адресою, однак не надає суду доказів, що підтверджують факт непроживання відповідача у будинку, та не вказує, з якого часу відповідач не проживає у будинку. Таким доказом може бути акт обстеження житлових умов, відповідно до якого суд матиме змогу встановити, що в домоволодінні відсутні особисті речі відповідача та він дійсно не з'являвся і не проживав за вказаною адресою понад один рік. Наданий позивачем акт обстеження житлово-побутових умов є застарілим та стосується інших правовідносин, а тому не містить необхідних для вирішення даного спору питань.
Позивач вказує, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок, проте не надає жодних правовстановлюючих документів на підтвердження цього.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позові вказує, що його звільнено від спати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій. Проте згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Тобто право на звільнення від сплати судового збору позивачів, які мають статус учасників бойових дій, не є абсолютним, та така пільга може бути застосована саме у разі звернення до суду з позовом, який стосується порушення прав позивача як учасника бойових дій.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом не на захист своїх прав як учасника бойових дій, а для захисту своїх прав, що виникли з житлових правовідносин, тому він не може скористатися вказаною пільгою щодо сплати судового збору та повинен сплатити судовий збір на загальних підставах.
Таким чином, за подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити збір, відповідно до ставок, визначених у Законі України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 цього Кодексу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Михайлівської об'єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною повертається позивачеві. Водночас повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Білопольська