Справа№ 693/454/22
1-кс/693/123/22
про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24.06.2022 року м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків винесене у кримінальному провадженні №12022250330000127 від 23 червня 2022 року слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ст. лейт. поліції ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зі слів має двох малолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Моностирищенського відділу
Уманської окружної прокуратури - ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат - ОСОБА_6 ,
підозрюваний - ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейт. поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обгрунтування вказав, що у провадженні СВ ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250330000127 від 23 червня 2022 року за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 22 червня 2022 року, близько 18 год. 18 хв., за попередньою змовою із ОСОБА_7 , будучи внутрішньо переміщеними особами, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, в період дії та в умовах воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, продовженого Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, продовженого Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, використовуючи картку ПАТ КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_1 та з розрахунковим номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється внутрішньо переміщеною особою, володіючи інформацією про пін - код вказаної картки та усвідомлюючи протиправність своїх дій, з використанням банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований по вул. Соборна, 128, м. Монастирище Уманського району Черкаської області, в один прийом вчинили крадіжку належних ОСОБА_8 грошових коштів у загальній сумі 5000,00 грн., чим спричинили останньому майнову шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Калинівка Каховського району Херсонської області, громадянину України, зареєстрованому по АДРЕСА_1 та фактично проживаючому по АДРЕСА_2 , раніше судимому 23 червня 2022 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-рапортом про вчинення кримінального правопорушення від 22.06.2022р.;
-даними протоколу огляду місця події від 22.06.2022р.;
-даними протоколу затримання ОСОБА_4 від 22.06.2022р.;
-показами потерпілого ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду предметів мобільного телефону марки «SAMSUNG» червоно - чорного кольору;
-показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Допитані в якості підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнали повністю.
Таким чином, на даний час ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.4 ст.185 КК України, передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 1 інформаційного листа від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначає, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, які гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, тому вони можуть бути застосовані з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й тримання під вартою, згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризиків, передбачених п.п.1-5 частини першої статті 177 КПК України.
Згідно з вимогами частини другої статті 177 КПК України - підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_4 намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, але був зупинений працівниками закладу де він проживає та в подальшому затриманий працівниками поліції, він є внутрішньо переміщеною особою і міцних соціальних зв'язків на території Монастирищенської міської територіальної громади не має, а також враховуючи, що санкція статті злочину за який ОСОБА_4 було оголошено підозру, передбачає позбавлення волі на строк до 8 років, вказане являється ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України та свідчить про те, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Також існує ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз, залякувань, вмовлянь, тощо, щоб вони змінили свої свідчення на його користь, що являється ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що він не має постійного джерела доходу та раніше вже був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, що являється ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п.4, 5, 6 ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у т.ч., міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у т.ч. наявність родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного.
Разом з тим, згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», яким зазначено, що слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
У відповідності до положень ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, з урахуванням наявності вказаних ризиків, а отже й законних підстав в розрізі вимог глави 18 КПК України, обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є надмірним чи таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У судовому засіданні прокурор Монастирищенського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти обрання його підзахисному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію адвоката ОСОБА_6 .
Заслухавши думку прокурора, пояснення адвоката та підозрюваного, вивчивши матеріали кримінального провадження та матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також приймає до уваги те, що підозрюваний не одружений, не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, є внутрішньо переміщеною особою, що свідчить про відсутність у нього соціальних зв?язків, а також те, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідківу цьому ж кримінальному провадженні, ухилятися від органу досудового розслідування і суду та вчинити інший аналогічний злочин.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених даним Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, ризики передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ст. лейт. поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 20 год. 10 хв. 22 червня 2022 року до 20 год. 10 хв. 20 серпня 2022 року включно.
Заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, визначити в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев*ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;
2)не відлучатися із м. Монастирище Уманського району Черкаської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 27 червня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Слыдчий суддя: ОСОБА_11