Дата документу 28.06.2022 Справа № 554/4999/22
Провадження № 3/554/1868/2022
Іменем України
28 червня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , не заміжньої, РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості щодо особи ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1911 від 20 червня 2022 року (далі - Протокол), складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області Суховською В. В. « ОСОБА_1 , будучи продавцем кіоску, що в АДРЕСА_2 , належному ФОП ОСОБА_2 вчинила порушення, встановленого законом порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме не забезпечила проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при продажу товарів, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушила пункти 1, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ із змінами та доповненнями».
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 ініціатором складення протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання порушник не викликався, оскільки процедуру притягнення його до відповідальності ініціатором складення протоколу вчинено з порушенням встановлених законом вимог.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши протокол про вчинення адміністративного правопорушення та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення та необхідності закриття справи, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, зокрема, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Відповідно до чинного законодавства відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП встановлена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суд зазначає, що Протокол має суттєві недоліки. У ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки не розкрито зміст порушення, не вказано при здійсненні яких саме розрахункових операцій ОСОБА_1 допущено порушення, а лише констатовано факт вчинення такого порушення та зроблено посилання на норму, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та позбавляє суд можливості оцінювати ці дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
Об'єктивна сторона правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , полягає у вчиненні порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, що передбачає відповідальність за вчинення окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Зі змісту Протоколу не видно, які саме дії та при проведенні яких конкретних розрахункових операцій вчинила порушниця, як вона при цьому діяла, а констатується лише факт вчинення такого порушення.
Наведене свідчить, що в діяннях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу інкримінованого йому правопорушення, що виключає відповідальність особи, так як відсутній його склад в цілому.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення нею адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Крім того, суд констатує, що ініціатором складення протоколу до суду не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом інкримінованого їй правопорушення, тобто є особою, на яку покладено обов'язок здійснювати розрахункові операції або до компетенції якої належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Єдиним наданим до суду доказом на підтвердження обставин, викладених у Протоколі є Акт (довідка) фактичної перевірки від 16 червня 2022 року, складена на бланку № 001556 за реєстраційним номером № 2093/16/31/РРО/ НОМЕР_2 із пояснюючою запискою до нього, зі змісту якого слідує, що він складений з огляду на проведення 10 червня 2022 року, о 14 год 46 хв, перевірки кіоску в АДРЕСА_2 , належному ФОП ОСОБА_2 , в ході якої не забезпечено проведення розрахункової операції через РРО при продовжу товарів з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (для підакцизних товарів) із зазначенням коду товарної підкатегорії з УКТ ЗЕД, а саме згідно електронних копій розрахункових документів встановлено, що 31 жовтня 2021 року, о 08 год 47 хв, та об 11 год 41 хв, було реалізовано підакцизний товар - тютюновий вибір «Harvest» без зазначення коду товарної підкатегорії з УКТ ЗЕД; сума не проведених розрахункових операцій черег програмний РРО складає 1230 грн.
Разом із тим, будь-яких прямих доказів на підтвердження зазначених в Протоколі фактів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано. Також, ініціатором складення протоколу не здійснено відео чи фотофіксацію вчиненого особою правопорушення. До того ж, Протокол не містить даних про наявність свідків або очевидців, чи їх відсутність.
Крім того, суд зазначає, що Протокол відносно ОСОБА_1 був складений лише 20 червня 2022 року, в той час як правопорушення було вчинено 10 червня 2022 року, про що зазначено в графі Протоколу «Дата, час і місце вчинення правопорушення», тобто в порушення вимог ст. 254 КУпАП, що є неприпустимим.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою внутрішнього переконання чи системою поза межами розумного сумніву , який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В контексті наведеного варто зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО